«Піна»: танець як життя, життя як танець

Фільм-відкриття, фільм-шедевр, фільм-реквієм, фільм-пристрасть, фільм-експресію, претендента на премію «Оскар» від Німеччини в номінації «Найкращий іноземний фільм» — стрічку Віма Вендерса «Піна. Танець пристрасті» у форматі 3D демонструють в українських кінотеатрах. Прем’єра фільму стала подією на цьогорічному Берлінському кінофестивалі; на кінофестивалі у Москві, куди трупа «Піни» приїжджала свого часу на гастролі, показ зібрав аншлаг.

Ідея зняти фільм про видатну танцівницю і хореографа, реформатора танцю Піну Бауш у режисера Віма Вендерса, знаного з таких кінематографічних шедеврів, як «Небо над Берліном», «Париж, Техас» тощо, з’явилася чверть століття тому, коли він уперше побачив постановки засновника легендарного танцювального театру «Вупперталь».

Ідея картини остаточно сформувалася, коли з’явилися перші стрічки у 3D (як погоджуються критики, режисер застосував новітню технологію не заради видовищності чи моди, а як новий елемент кіномови і створив перший артхаусний фільм у 3D). Щобільше, Вім Вендерс ще й удосконалив нові технології, змінивши спосіб зйомки та винайшовши разом зі знімальною групою нове програмне забезпечення, аби уникнути ефекту «багаторукої індійської богині», який з’являється під час зйомок у 3D. 

Піна Бауш мала брати участь у зйомках фільму (ставити запитання танцівникам, які відповідали б їй рухами, танцем), але 2009 року вона раптово померла. Не відмовитися від ідеї фільму режисера переконала трупа Піни. Тепер танцівників, різних національностей і віку, запитував Вім Вендерс, а вони озвучували свої особисті рефлексії про Піну Бауш, про її методику — словами і танцем. У стрічці використано уривки з чотирьох постановок Піни: «Кафе Мюллер», «Весна священна», «Повний місяць», «Контактхоф».

Здається, у фільмі є все, що нам треба знати про Піну Бауш. Не йдеться про якісь біографічні факти, а про те, ким вона була — як людина і як митець. Вона жила творчістю і творила в житті. Вона показала, що буденні жести з життя можуть бути танцем. Вона створила авторський танець. Артисти її трупи — не просто танцівники, вони пізнали себе як людей і як творчих особистостей. От що вони розповідають про Піну (на екрані — їхні обличчя, голос — за кадром): «Вона вчила нас бути правдивими, відстоювати те, що ми робимо», «Вона була екстремальною у своїх дослідженнях. Шукала глибину», «Вона нічого не пояснювала, до всього треба було доходити самим. Казала: «Шукай далі».

Піна Бауш не просто «ставила номери», вона розповідала історії. Історії про те, що важливе в житті людини, — любов, сум, самотність, радість, біль… Вона пропонувала танцівникам-акторам зазирнути у свій внутрішній світ, пізнати його і розповісти про себе мовою танцю, мовою тіла. У її постановках були і танець, і театр, і життя.

У перших кадрах фільму режисер максимально наближає танець до глядача: завдяки новим технологіям бачиш і відчуваєш, як дихає і пульсує тіло танцівника-актора, здається, до нього можна доторкнутися. 

Стрічка дуже поетична й художня. Образ скелі, яку треба пробити, із постановки Піни перегукується з екстремальним підніманням угору над реальним урвищем. Захоплює «політ»-«падіння» на кріслах, що дає відчуття невагомості. В одному з кадрів жінка, прив’язана мотузкою, намагається вирватися і біжить, а на другому плані в дверях проходить жінка з деревом за спиною. Наші прагнення, мрії і те, що нас обмежує. А потім — візуальні паралелі: жінка з деревом за спиною вдалині іде узбережжям, а на першому плані — жінка тримає на плечах чоловіка. Танець як життя і життя як танець.

Танець тут і тепер — у підземці, у парку, біля озера, над урвищем. Артисти виходять на вулиці Вупперталя, німецького містечка, яке Піна Бауш зробила Меккою танцю. Водночас у фільмі відчутно, наскільки танцівникам бракує Піни Бауш, вони видаються іноді трохи безпорадними й розгубленими. Нині трупа багато гастролює, графік розписано наперед, але театр лишився без керівника, нових постановок не готують. 

Пристрасть — слово, яке є в назві фільму і яке є ключовим для стрічки. Пристрасть до танцю і пристрасть у танці, пристрасть до життя і пристрасть у житті…