Вис Виталис: Стійкий олов'яний соціопат. Ексклюзивне інтерв'ю нашому порталу
9 вересня, в клубі „Бочка Хмільна” пройшла презентація нової платівки „Делай, что должен” культової особи російської сцени – Виса Виталиса. Вис – екс-вокаліст легендарного гурту Sixtynine, що на початку двотисячних зроби переворот в московській хіп-хоп культурі.
Вдало змішуючи rap, hip-hop, funk, reggae та лірику „на злобу дня”, гурт відразу завоював прихильність великої кількості шанувальників серед різноманітних прошарків суспільства. Нажаль, із-за внутрішніх недомовленостей, гурт припинив своє існування.
Близько трьох років треба було Вису, щоб створити свій сольний проект – „Вис Виталис”. На цей раз перед вухами слухачів став мультикультурний crossover – суміш цілої низки жанрів, серед яких знайшлося місце і dub, і soul, і, навіть, jazzy.
Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Євген Губарені
Тому презентація в Києві обіцяла пройти дуже цікаво і енергійно. Власне, так і сталося – не дивлячись на середу, в залі було достатньо людей. Причому - людей, які прийшли послухати музику, а не просто посидіти за келишком пива чи чаркою горілки.
Такий теплий прийом розгубив Виса – він кілька разів забував свій текст, але це лише додавало драйву виступу, адже на кожну „лажу” артиста, публіка реагувала бурхливою підтримкою. В такій от взаємо приязній атмосфері і минула презентація, по закінченні якої Вис погодився відповісти на питання нашого порталу.
Вітаю, Вис. Як вам Київ і „Бочка”?
Чудово. „Бочка” – дуже приємний заклад, з хорошою публікою і персоналом. Я люблю Київ і дуже радий, що презентація платівки відбувалася саме тут.
Хто найбільш з музичних виконавців вплинув на вашу музику та тексти?
У плані текстів, якщо брати конкретно, то це «Наутилус Помпилиус» та рання «Алиса». У плані музики – старий art- та hard-rock, частково country, дуже сильно ранній блюз та ритм-н-блюз, психоделічні екзерсиси шестидесятих, ранній soul, funk, а у свій час я взагалі паралельно слухав чорний gospel та записи Аркадія Северного… Тож, важко вичленити щось одне, оскільки музичний потік дуже багатий та різноманітний. Та отримати задоволення від занурення в нього можна тільки якщо в тебе, образно кажучи, не зв’язані руки.
Враховуючи ваші бунтарські тексти – якщо Ви б пропагували щось, чи влаштовували революцію, то з якого приводу те б було?
Дуже важке питання, тому відповім широко. В мені дуже важко вживаються двоє абсолютно різних людей; один з яких традиціоналіст, консерватор, патріот та охоронець засад, а другий – роздовбай, баламут, анархіст та соціаліст. Із жахом спостерігаючи за ними, я зрозумів, що кожен з них бере слово у якійсь конкретній точці простору та часу. Та саме те, що відбувається довкола, як політичне так і ситуаційне, визивають до життя то одного, то другого. Причому, це зовсім не роздвоєння особистості, оскільки їх обох, таких різних, об’єднує принципове бажання протистояти глобальним трендам. Це, ймовірно, і буде відповідь на питання. Тобто, я – відвертий соціопат. Тобто, мені взагалі не подобається стан речей, якими б вони не були. А по яким конкретно пунктам оспорювати легітимність реальності – це вже не так важливо, бо для мене революція – не мета, а процес.
Вам би казки писати. Доречи, яка ваша улюблена?
«Стійкий олов'яний солдатик» Андерсена. Саме з вищесказаного. А взагалі-то казки для дітей.
А що ж хорошого в тому, щоб бути дорослим? Ніхто не змусить мене їсти манну кашу з ранку.
Ваші улюблені виконавці.
Зараз таких немає, проте найбільше у своєму житті я прослухав записи гуртів Jetrhro Tull та Judas Priest.
Чи можна назвати вас патріотом своєї країни?
Безумовно. Батьківщину не вибирають.
Оцінка, яку б ви самі дали своєї творчості?
Десь чотири з плюсом.
Сьогодні зі сцени прозвучало про скорий вихід вашої нової платівки „Кровьлюбовь”. Чи буде вона відрізнятися від попередніх ваших робіт, наповнених брутальною лірикою та бунтарськими призовами. І чим?
Так, буде відрізнятись, та відміни будуть вельми помітні. Скажімо, у новій платівці не буде репу, соціальної рефлексії чи бунтарських призовів. В ній буде набагато більше мелодики і, навіть (о, жах!), можна буде почути пісні про кохання. Але це тільки зовнішні, формальні, відмінності, оскільки принципова направленість моєї творчості не змінюється вже багато років. І в новій платівці вона також буде незмінною.
Ваші побажання нашим читачам.
Менше думати та більше діяти.
Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Євген Губарені
