Випускники вузів здають дипломи у макулатуру
Ходила я якось по базару та й захотіла купити оселедець. Підійшовши до лотка, я попросила дівчину-продавця зважити мені дві рибини і через секунду до мене дійшло, що ця дівчина –моя однокласниця. Що вона тут робить?Неначе ж вчиться у престижному київському вузі, а продає оселедець на базарі. Дівчина впізнала мене. Було помітно, що моя поява її трохи збентежила. Подякувавши за покупку, я запитала чому вона тут працює, адже ж в неї є вища освіта, то чому б не піти працювати за фахом. Дівчина скромно опустила очі і сказала, що з дипломом менеджера її не беруть на роботу без досвіду. А де ж цей досвід можна здобути, коли без нього на роботу не візьмуть?Якесь замкнене коло! Вислухавши її, я зрозуміла що це є проблемою для сучасної молоді – знайти роботу за фахом.
Щороку сотні вищих учбових закладів України випускають конвеєром економістів, юристів, перекладачів, менеджерів. Хтось вчиться за кошти держбюджету, а комусь поталанило менше і він(вона) вчиться на контрактній основі. Людина прагне здобути так звану «корочку» ,без наявності якої не візьмуть на роботу в жодну більш-менш солідну фірму. А освіта зараз доволі недешеве задоволення. Чому ж так виходить, що заплативши шалені гроші за навчання, по закінченні випускник опиняється біля розбитого корита. Чому держава не може забезпечити випускників роботою, чому не створюються робочі місця, чому випускникам не довіряють престижні посади ?
Проблема в тому, що наш рівень освіти відстає від потреб ринку на 10-15 років. Тобто те, що студенти вивчають у вузах є застарілим пережитком минулого, неактуальним і майже непотрібним на практиці.
Також існує проблема з часом вивчення азів спеціальності. Скажімо, журналістику наші студенти вивчають п’ять років, а у Сполучених Штатах за два роки можна повністю оволодіти даною професією. Отож, що ж українські студенти факультету журналістики вивчають на три роки більше, ніж американські? Безліч предметів, які не мають ніякого відношення до видавничої справи. Це переважно загальноосвітні дисципліни, далекі від журналістики. Тобто студентів три роки навчають усілякому непотрібу, який їм в житті ніколи не знадобиться.
А що вже говорити про книги, за якими навчаються. Більша частина з них містить застарілі дані, оскільки написані двадцять, а то й більше років тому. Отже, виходить, що якість нашої освіти дуже низька. А якщо низька якість освіти, то і знання студентів також бідні і не відповідають вимогам ринку. Тому й виходить, що дипломованому спеціалісту доводиться радіти хоча б тому, що він отримав роботу продавця оселедцю.
Можновладцям слід замислитись над проблемами сучасного стану освіти і вчинити відповідні заходи. Молодь- це майбутнє, рушійна сила прогресу. Чим краще вона підкована знаннями, тим вища її продуктивність праці на ринку. Скільки вже написано усього на цю тему в ЗМІ. Але чомусь реакції нуль. Таке враження, що політики газети не читають і тому і не реагують на дані проблеми. Можливо наші вельмишановні політики самі університетів не закінчували, тому і гадки не мають , в якому ганебному стані зараз наша освіта.
То може і освіта нам не потрібна взагалі. Давайте її відмінимо, якщо взагалі вона нічого не варта. А дипломи можна і в макулатуру здати. А що робити, якщо університетські знання на практиці не мають ніякого значення?У мене ідея. То може й закрити всі університети і таким чином зберегти кошти держбюджету та й підвищити пенсії. А після школи –одразу на роботу, щоб не протирати штани в університеті дарма.