Мала приємність зустрітися з авторкою особисто. Дуже цікава, весела і позитивна людина. Після зустрічі з нею одразу взялася читати "Бубу", яка здалася мені книжкою не геть цікавою для нашої молоді, особливо для тією, з якою стикаюсь я, як вчитель. Бо ж нашим дітям не відомо, як це знаменита мама-письменниця і тато-телеведучий. У них геть інші проблеми, пов'язані з нестачею коштів у родині, розлученням батьків, а більшість з них взагалі ніколи не бачили чи то рідного татка або ж матір... Але на щастя я помилилась. Книжка просто на стільки захопила мене своїм позитивом і почуттям гумору, що просто неможливо було відірватися. А дитячі проблеми у всіх схожі - навчання (відмінне чи ні) у школі, дружба, сперечання батьків і звичайно ж перше кохання. Раджу до прочитання як молоді, так і дорослим. Смачного!

мова автора (українська) просто карколомна.
вчиться писати українською, бо неможливо ж читати :(

Був такий поет американський Волт Вітмен,
Гарно римувати його мізки не могли вміти,
Він писав тупі псевдовірші, так званий верлібр,
Його писанина була мов зацвілий хліб.
Але він був американець, американська мрія,
То ж американській літературі потрібен був месія,
І вони з цього біловіршника зробили нового гуру,
За деякими даними він був педик, мав таку натуру.
Нав'язала Америка вчити цього дядька у школах,
Він типу новатор в поезії, писати як він тепер модно.
Навіть українська школота його зараз мавпує,
Таким от чином Америка молоддю і маніпулює.
Розпіарений білий вірш, а рима уже відстій,
Деградує поезія, від верлібрів смердить мов гній.
Деякі українці тупіють бо для них Вітмен кумир,
Серед поля квітучого віршів Америка утулила його вільновіршний сортир.