Авторка зачепила дуже важливе питання, яке є лише складовою загальної теми – святкування 9 травня. Мене щораз більше дивує одне – чим далі від другої світової війни – тим пафосніше відмічається це свято. От цікаво – кому це потрібно і доки це буде продовжуватись? Вже підростає покоління, яке поняття зеленого не має ні про події другої світової, ні кто такий Лєнін, Сталін і т.д., ні що таке 1 травня. Звідси і напялювання лєнточок будь-якого походження.
Точно підмічено, що радість зі сльозами на очах(((((
Гадаю, Ульяненкочудова людинка. Ми з нетерпінням чекаємо його приєднання у Прилуках 16-го травня до акції "Книгарня на площі Театральній" )) у ході щорічного "Миколиного ярмарку"
Мене більше турбує в цих георгієвських стрічках, що хї використовують. Для кремлівських чудаків це не більше ніж distribution chain для їх пропагандисьських штучок. Вони вже майєе привласнили бренд "9 травня" і ці стрічки для них лише інструмент.
На одному з форумів, де сильно обурювалися з приводу ордену, запровадженого Катериною ІІ, я написала отакий пост:
Любі друзі! :)
Бачу, що стосовно цієї теми у людей суцільний кукіль у голові.
Особисто я вважаю, що ми не маємо права чіпляти на себе цю стрічку не через те, що її запровадила Катерина ІІ, а тому, що ми не маємо права до її носіння.
Так чи інакше – треба дивитися на історію об'єктивно: Катерина там – не Катерина, але цей орден – вища військова нагорода Російської імперії, котру не лише отримав, до прикладу зрадник Паскевич за придушення Польського повстання 1863 р., але й наші земляки-українці за цілком безсумнівні військові звитяги.
Як-от граф Милорадович, що був повним георгієвським кавалером, і усі свої хрести отримав не за пролиття невинної крові мирного населення, а за звільнення Східної Європи від цілковито знахабнілого Наполеона.
Далі не лізе, прочитайте тут: http://st-alexandr.at.ua/forum /2-18-2
“…1 травня – найбезглуздіше з усіх свят…”
Аякже тоді 2-ге травня?:)
“…9 травня – не є днем перемоги для України, а швидше днем перемоги комуністів над фашистами, одного тоталітарного режиму над іншим…”
9-те травня і справді неприйнятне, як свято перемоги однієї держави чи режиму над іншим. Порівняти, бодай, як живуть німецькі і радянські ветерани. Але воно виглядає цілком доречно, як міжнародний день перемоги над фашизмом.