Я люблю романтиків і оптимістів :) Вони мене надихають.
пропоную не переходити :)
адже, говорячи про отруту, не можна замовчувати й того, що цукор - це біла смерть, а сіль - це ваасчє. І не забуваймо того, наскільки отруйним і шкідливим для організму і карми є харчування мертвими тваринами! та й взагалі, хіба можемо ігнорувати те, що життя людини - це поступове наближення до неминучого моменту смерті ;-)
А я вважаю, що коли є поняття держави і поняття влади, то ця влада має засоби впливу на всі ці 40 млн людей. чи хоча б на 90% з них. А це значить що як би я не старався, мої зусилля бутуь краплею в морі.
Звичайно для себе маю свій світогляд... і свою психіку. Але я не можу щось змінити глобально.
так ми перейдемо в площину "склянка напівпорожня чи напівповна". я - бачу і п"яничок під парканом, і підлітків обох статей у неадекватному стані. зміна із "шмурдяка" на слабоалкоголку - це шило на мило. а говорити про культуру отруєння, нмд, смішно або цинічно.
якщо говорити про питомо українську традицію - то ми належимо до зернових культур :) певен, що в трипільских глечика плескалося не виноградне вино.
утім, у ХХІ сторіччі у глобалізованому світі кожна людина має право і можливість обирати не тільки свою ідентичність, але і алкогольні уподобання. крім того, споживання вина - це ще й соціально-економічне явище, ознака певної класової приналежності. пролетарі й бідніші прошарки не мають фінансових ресурсів аби споживати дороге й екзотичне вино. відтак, вино - це напій антифашистьский (баварське пиво) і антикомуністичний (столічная)
ммм... масони? москалі? марсіяни? :))))