Ніби-то у 2006 році Ульяненко висувався на Нобеля від Спілки. Зараз якраз люди перекладають його англійською з тією метою, щоби можна було розвинути цю тему. Після того, як міжнародний пен на Конгресі в Австрії провів спеціальне засідання по Ульяненко і розпочав розслідування цієї справи, звісно, у світі вже знають, хто це, і в України є певні шанси.
Я читав переклад "бійцівського клубу". Нормально все зроблено, але це просто думка читача.
Андрій Хадановіч блискучий поет, я б теж бажала йому Нобеля)) Він мав виступ у нашому "не літературному клубі" і понад 2 години щільно тримав увагу людей, зовсім далеких від літератури. Це було страшенно енергетично, рідко-коли можна побачити таку емоційну і головне дуже позитивну подачу інколи зовсім не простих текстів, тим паче іншою мовою. Крім того, він дуже хороша людина, мала прихисток у них в Мінську))). Я б бажала білорусам світового визнання, здається, що там рідну мову на вулицях можна почути ще рідше, ніж у нас(((( можливо це б щось змінило.
Бачила їх малюнки, але не знала, хто автор.
Дуууже подобається стиль!! Вдачі їм і творчої наснаги!!
Це Андрухович тільки так каже, що політиака – не його справа. Вік дається в знаки. Був би він трішки молодшим, то сходив би і в депутати – як Руслана та Вакарчук, бо його музика не гірша за їхню. Ну, а от писанина його і близько не лежала, чи пак не стояла на одній полиці з Гессе. Ще почитаємо про його 111 міст, а потім нехай зі свистом мчить на санчатах з гірки.
"Кожен знаходитьсвій пафос..."(с)- інтерв"ю ще раз це підтверджує... люблю читати Жадана, сподобалось. Захотілось побачити Харків.