— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
альбом(+),
афіша(+),
блоґ-запис(+),
візуалка(+),
галерея(+),
Київ(+),
кіно(+),
Львів(+),
література(+),
Мертвий Півень(+),
музика(+),
новина(+),
подорожі(+),
репортаж(+),
рок(+),
стаття(+),
сучасна українська література(+),
театр(+),
Юрій Андрухович(+),
Ірена Карпа(+)
ВсіКоментарі
Я, який прожив у метрополії Нью Йорку довше як хочу признатися уважаю що Махно прекрасно схоплює пульс цього пупа землі у своїх поезіях. Неперевершений поет-урбаніст 21 -го століття, Нью Йоркський Вітман. Із нетерпінням очікую його вірші. Не питайте його чи він хоче повернутись в Україну. Якби Василь повернувся до рідного Тернопoля то він там би швидко загинув від провінційної задухи.
ну, це набагато краще ніж вірші про Андруховича)) гарне інтерв"ю, як правило усі розмови, які проводяться "на ти" є дуже вдалими і зрозумілими для прочитання, я майбуть таки прочитаю щось з цього Василя Махно, він не здається надто нудним)).
а я зараз перечитую півторигодинне інтерв'ю з одним письменником і не можу зрозуміти, чому в розмові він видавався нормальним, зі своїми проблемами, але хорошим..а, коли тепер читаю текст, що на 90% відповідає його ж словам, відчуваю справді якусь гіркоту..ніби, все по-іншому на папері виглядає..і чи буду я правий, коли це надрукують.. я лише питав і записував.. але ніби відчуваєш відповідальність за те, що про нього подумають люди..
мені хотілось все кинути, коли мою статтю повністю забракували у журналі, куди мене рекомендовали дуже талановитим журналістом..і таке, десь півгодини розбирали, де саме і що не так..тоді мені здавалось, не зможу переробити, і було соромно перед людиною, яка давала мені рекомендації..а зі довелось майже все видалити, переписати заново..але нормально, з другої спроби все вийшло..щоправда, з тим журналом якось потім не склалось
В мене тільки одного разу був гіркий осад... після інтерв"ю з п"яною Поваляшкою. Навіть не осад, а щось дуже прикре. Я тоді сіла на бардюрі, розревілася і сказала, що більше ніколи не буду журналістом. Ніколи.
Але згодом, Поваляшка протверезіла, інтерв"ю вийшло,і я все ще працюю...
саме перед цим перечитав інтерв'ю з Жаданом
http://sumno.com/article/sergi j-zhadan-ukrajinskyj-chytach-n e-nastilky-baga/#c3687
справді гарно, коли людина хворіє своєю справою, коли шукає себе, експериментує..
в мене іноді після інтерв'ю з кимось залишається неприємний осад..це так, ніби відчуваєш всі гострі грані митця, певні внутрішні протиріччя..доки виписуєш з диктофонного запису репліки, поступово окреслюєш собі уявний портрет цієї людини..і іноді він виходить далеким від власних ідилистичних уявлень..
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Тепловий удар, спати хочеться... Мені б її проблеми, мляха.