— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
альбом(+),
афіша(+),
блоґ-запис(+),
візуалка(+),
екзистенційна географія(+),
Київ(+),
кіно(+),
Львів(+),
література(+),
Мертвий Півень(+),
музика(+),
новина(+),
подорожі(+),
репортаж(+),
рок(+),
стаття(+),
театр(+),
Фестивалі(+),
Юрій Андрухович(+),
Ірена Карпа(+)
ВсіКоментарі
Як кохаюся з чоловіком чи жінкою, уявляю замість них Міхновського та Ірину Фаріон. А при груповому сексі – героїчну Дивізію «Галичина», на чолі з командиром Фріцем Фрайтагом.
Жорстий стьоб :)
Щодо еротики в романі, мені здається, що в порівнянні з творами сучасних письменників, моя "еротика" виглядає надто цнотливою ))
Кохання в романі є, просто його також потрібно помітити. Пристрасть - лише одна зі складових цього почуття, бо хіба можливе справжнє кохання без пристрасті?
Я зовсім на Вас не ображаюся, навпаки - дуже Вам вдячна за те, що знайшли час, аби написати відгук на мій роман. Мені він дуже знадобиться при написанні нового роману, який одночасно буде продовженням "Етимології". Адже там лишилося ще багато недомовленого...
З найкращими побажаннями,
А.Багряна
Дякую Вам, Любодане, за такий детальний відгук на мою "Етимологію"! Відверто кажучи, багато в чому з Вами погоджуюся - з приводу моїх героїв. Я писала цей роман 3 роки тому, це був мій перший великий прозовий твір, тоді мені хотілося зробити з нього якусь провокацію. Тепер дивлюся на все трохи інакше. Можливо, час, справді, робить людей мудрішими.
Дивно, але майже всі читачі-чоловіки кажуть про Ярославу те саме, що й Ви - мовляв, надто легковажна дівчина, часто змінює чоловіків, несерйозна в коханні... Аж скаладається враження, ніби чоловіки - такі святі і кохають все життя одну жінку. Звісно ж, я не захищаю і не виправдовую свою героїню, але цікаво те, що відгуки читачів-жінок зовсім протилежні,більшість із них змогли упізнати в Ярославі самих себе... Власне, цей образ - зібраний, створений на основі кількарічних спостережень за різними жінками та чоловіками (як і решта героїв). Є, звісно, й трохи особистого. Жінка шукає саму себе, пізнає власну природу, робить помилки, розплачується за ці помилки, страждає, робить якісь висновки - хіба це не життя?..
Далі. У 50-річного чоловіка можна закохатися. В цьому Вас запевняю - з власного досвіду. У мене з моїм чоловіком досить велика різниця у віці, але я в нього, справді, закохана і почуваюся з ним щасливою. І поки що ніхто не назвав нашу сім"ю збоченням.
Щодо "лесбійської" сцени, можливо, Ви не зрозуміли, для чого я її залишила в романі. Тут не йдеться про "голу фізику" чи якусь еротику, як Вам здалося, а лише - про міцний кармічний зв"язок між двома родами.
Та ні, доктора Хауса "Дж...ангел" зовсім не нагадує:)))
У Харкові не була, БЖД ще не читала. Доберуся і до першого, і до другого обов'язково!!
Гарне інтерв'ю.
пользуясь случаем, передаю привет самому изобретательному хулигану нашей сцены! поздравляю с альбомом:)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
мда. кожному своє...