я не можу слів розібрати геть. це вірш антонича? могли б хоча б уривками його сюди кинути?
ех) круто було, схоже)
треба буде таки з'їздить)
класний репортаж = )
Да, зовсім забув, в мене завтра день народження, а в суботу святкування його, буду радий бачити. збір об 12.00 на виході з Арсенальної.
… а далі? ;)
Вірш «Подорож літаком»
Літак, немов змагун, бере розгін,
Костричить кострубатий, гострий лоб,
як віл, вдаряє до повітря стін,
їде в повільний гін, пізніш в галоп.
Шалений вітер дме від дужих крил,
нараз підстрибує, дере муслін
імли та пнеться стрімко в неба схил.
Відштовхуємо землю, наче м*яч.
Рев, гуркіт обіймає нас в кліщі.
Залізний круче, перестань, не кряч,
не вий! Ох Боже, як тріщить, тріщить.
Колеса в хмарах – наче ноги в стремю.
І відхилюся поза край над мряч,
аж серце випаде із рук на землю.