багато це ти про дитячу літературу? це ж добре, за це і боролися, хіба ні? ;) щоправда і там (в тих же книгах видавництва "грані Т") є доля халтури. відомі дяді і тьоті пишуть щось сіреньке, думаючи, що дітлахи проковтнуть і так... не вийде!

це дууже добре, що він симпатичний. бо зовні ті всі книжки гарні, але якось їх підозріло багато.

я мала на увазі, щодо цього конкурса. хоча коли я побачила склад журі - я теж взрогнула. а так - прав Євген Повєткін, і що мене найбільше вкурвлює - я не могу пригадати ще книжок, інших вартісних (із прози). чи то їх нема, чи то все в голові забите тим, що піарять і просувають.

а статтю треба написати! у всіх борги, от всєх жена ушла! розбирайся зі своїми, я зі своїми, а головне - думай, які можуть бути разпропозиції. бо вдарити по лобі - дурне діло нехитре;)

Вибір цьогорічної п"ятірки мене просто вразив і шокував (оце дізнався із статті, бо не мав змоги дослухати в п"ятницю передачу до кінця). Навіть не знаю, що на все це сказати...
Мені здається, що є книжки, які можуть бути, а можуть і не бути. Ну от не написав ту чи іншу книжку автор, чи видавництво відмовило, не з"явилося - і нічого страшного в світі та в українській літературі зокрема не трапилося. Так от, чогось так вважається мені, що принаймні три з п"яти цих книжок власне і є такими.
Висування книжок на конкурс не читачами, а видавцями вкупі з експертами-непрофесіоналами - те, що загалом забезпечило небезпечний дисбаланс на користь точки зору видавця. А видавець, в свою чергу, все ще продовжує вважати, що читач (я) беру книжку в руки виключно заради розваги, і що мені найбільш підходящі книжки - що над ними можна й не думати. Але в результаті виходить, що я не бачу себе в тій літературі, герой укрсучліту часто занадто спрощений і, сказати б, комерціалізований, щоб асоціювати себе з ним. Тому цілком спокійно живу, не читавши книжок із п"ятірки Бі-Бі-Сі:)