Як епічно... Особливо остання фраза)
Євдакімава, тобі треба на літакцент таке відправляти!)

Трістане, ви демонструєте власне невігластво. Сжет той же самий, а фабула інша?!
Зазирніть у словник: "Фабула -- чинник сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі; розповідь про події, змальовані в епічних, драматичних, ліро-епічних, на відмінну від самих подій -- сюжету твору." Які події у творі "Випалений шлях" подібні до Гаррі Поттера?! Сюжет і фабула відмінні. Тільки й те, що там теж згадується школа. Але вона зовсім не "магічна", як у ГП.
А за пару оригінальних думок вже треба подякувати авторці. В сучасній українській літературі це досягнення. Зрештою «Фіолетові діти» та «Випалений шлях» — це пригодницькі книги для підлітків, а не філософські трактати. І написані, на мій погляд, дуже талановито. Не відірватися. Дай Бог нам більше такої літератури! Мене дивують люди, яким аби обісрати (даруйте за слово) щось гарне. Гарним треба пишатися!

ФІОЛЕТОВИЙ ПРОСТІР

У фіолетовому просторі
Життя примарне, мов туман
Ще вчора діти, а сьогодні вже дорослі
Хоча в душі залишились такі ж, як там.
Наївна вчителька, як дівчинка маленька,
Прийшла в цей світ не знаючи його,
Раптово зустрічає тут того,
Хто сам навчить її любові та терпінню.
Добро та зло переплелись в душі
Не зрозуміти, як і що робити?
А так бажається спокійно жити,
Не думаючи що воно та де.
Сьогодні вчитель – завтра учень,
Сьогодні друг – а завтра ворог злий.
Навіщо це? Чому цей путь такий
Важкий, чому такий болючий?
Фантастика реальністю повна,
Сюжетна лінія закручена цікаво.
Пізнання шлях як битви слід кровавий
Сіяє все ж таки відлунням світла та добра.
Майбутнє виглядає із-за рогу.
Поглянь, якого кольору воно?
Ї фіолетове у рамку ставлю скло,
З минулого щоб бачити дорогу.