— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
Африка(+),
візуалка(+),
галерея(+),
енциклопедична стаття(+),
Карпати(+),
Кораллі(+),
Львів(+),
література(+),
Мертвий Півень(+),
музика(+),
новина(+),
репортаж(+),
стаття(+),
Стьопа(+),
туризм(+),
Фестивалі(+),
фото(+),
фоторепортаж(+),
Харків(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
я тої самої думки, що й Северин
справжні цигани знайомі хіба з телевізора, а щодо повсякденних, брудних і наглих, що їх сотнями на вулицях Львова... Півроку тому на парі з націології викладач робив серед студентів опитування на визначення найбільшого об"єкту нашої ксенофобії. І виявилося, що найбільше упередження мій курс відчуває навіть не до росіян чи євреїв, чи арабів. Абсолютна більшість належала циганам.
Найцікавіше, що кожному, начебто, зрозуміло: не можна бути упередженим, керуватися стереотипами. Але зазвичай так і буває: знаючи особисто всього кількох представників певної національності судиш про цілий народ. І я щиро заздрю людям, які зуміли ці стереотипи побороти раз і назавжди.
Стихії: вода та повітря, відчуваєш шкірою напругу між ними, що може пролитись дощем
У мене двояке ставлення до циган. З одного боку, мені імпонує їхня відверта асоціальність, потяг до спонтанного життя просто неба, всі ці гітари, сукні, кібітки - один суцільний сейшн. З іншого боку, таких, справжніх, циган (принаймні, на території України) майже не лишилося, а ті, що потрапляють на очі - це нагла замурзана юрба, яка тирить усе підряд, жебракує, тиняється містом і нюхає клей. Особливо вражають циганки: суцільно вагітні :) брудні і страшні мов опудала.
На мою думку безглуздо намагатись загнати циган в якісь рамки (резервації), але й дозволяти їм виробляти те, що вони час від часу виробляють на вокзалах і просто на вулиці потрібно. На жаль, міліція, хоч і береже нас, та проти циган безсила.
Гадаю, що за цей текст Вам будуть вдяні і роми, і ті, хто відтепер знає про їхню історію трохи більше.)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Е-ее, то "справжні" тільки в телевізорі?)
А на вулицях - "повсякденні"?)