Тааааааааааааааааааак! Коли дуже людно - я гублюся в сотнях облич. В мене ніби захисна реакція - відключаюся від того балагану, концентруючись лише на собі. :)
та по-любе!)
я власне суну, нікого не чіпаю, дощ паде, тут чую якийсь хлопака до мене: ти Ротман? Так, кажу. А я - Оркін. Потім ще й Юля підійшла. Файно так))))
(я власне часто завтикую: можу йти,дивитись на людину, але не бачити її...як сказав мій знайомий: ти,Надя, ніби в іншому світі живеш!
такшо мене тре добре штурхнути,а то можу спокійнісінько повз пройти)))))
Справді. Каже, що зустрів тебе, разом фотографувалися і все таке. Думаю, ця приємність була взаємною. :)
в мене шось схоже...просто іду і думаю,думаю, думаааю.....))))