а чому в приватний блоґ?:) най усі почитають!:)
Я написала приватне повідомлення, відгукуйтеся! :)
А то ще справді пан Іван емігрує, як казав одразу після виборів...
"мудрість і співчуття, як дві ноги, необхідні, щоб рухатися. Якщо є тільки мудрість, то це наче очі, які без рук нічого не можуть робити. А співчуття без мудрості — руки, які не знають, що робити."
Вражає!
Наталю, спасибі за цікаву розмову! Поділіться, будь ласка, як ви сконтактували з паном Іваном? Розкрийте секретика, бо й собі ТАК хочеться з ним зустрітися...)
Наперед щиро дякую за допомогу!
>>– Якось під час відкриття виставки молодого житомирського художника був цілий гурт молодих.
Цього художника звуть Юрій Камишний, а виставку організовувала я :))
З паном Іваном ми давні знайомі.
А взагалі, інтерв'ю цікаве, – переконуюсь, що талановитим митцям можна безліч раз задавати одні й ті ж питання, і кожного разу вони відповідають по-новому.
класні фотки, дякую Чуг ) *тішиться*
:)