Масниці – Колодій – Запусти – Ніжкові заговини… в Бабуїні

6 Березня о 19:00 в книгарня-кав’ярня «Бабуїн» (вул. Симона Петлюри , 10 (бувша Комінтерну) - «Масниці – Колодій – Запусти – Ніжкові заговини…» 

Головним почастунком на Колодія є вареники з си­ром і сметаною. Головним напоєм – наливки і інші трунки. Головним місцем події виступає шинок. Свято Колодія характерне лише для України та Білорусі і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя. У понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п'ятницю Колодку «хоронили», а в суботу «оплакували». У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку. Заміжні жінки увесь цей тиждень справля­ють Колодку. В понеділок зранку вони зби­раються в корчмі «колодкувати». Одна з них кладе на стіл невеличке поліно або палицю — Колодку. Інші беруть по черзі і вповивають її шматками полотна, потім знову кладуть на стіл. Це значить, що Колодка «народилася». Ку­пують наливки, сідають за стіл навколо колод­ки, п'ють і поздоровляють одна одну з «наро­дженням».Потім ходили по селу і прив'язували Колодку, тобто загорнуте у полотно полінце, до ноги парубкам та дівчатам які не скористалися з весільного сезону і не побралися, а також їхнім батькам, що «досі не пошлюбили» дітей. Особливо ж тим, які відмовили нареченому і сватам. Звісно, що ніхто не бажав ходити з таким собі «ярликом», а тому одразу ж давали жінкам певний відкуп. Ним могли бути кольорові стрічки, намисто або ж наїдки, горілка і солодощі.Дівчата теж в'яжуть Колодку, але тільки па­рубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Діво­ча Колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за Колодку грішми або подарун­ками: намистом, стрічками, шовковою хусткою.

Програма свята:
19:00 – Обряд Колодія, конкурс  найкращої колодки
19:30 – Майстер-клас українських традиційних танців «Проводять Іл’я Фетисов і Сусана Карпенко»
20:00 – Нагородження переможця в Бабуїні
20:10 – Документальна стрічка режисера Ганни Яровенко, «ФІЄСТА».
21:00 –  PoliКарп

Вхід: Студентам та дівчатам з красивою колодкою 30 грн. Для всіх 50 грн.

Довідки: тел.: +38 050 356 33 26, +38 044 235 73 16

Зголошення новинарів
Тел.. 093 639 58 04

e-mail: etnoevolution@gmail.com

POLIKAРП  згуртувався 2003 року в місті Києві. Донедавна  був відомий, як гурт «Карпатяни». Влітку 2008 змінює назву або, швидше, розширює її зміст. Отже, PoliКарп, або Полісся-Карпати – це два джерела, з яких музиканти черпають ідеї.

Репертуар гурту PoliКарп, в основному, складається з народної музики Гуцульщини та Житомирського Полісся, але у власній, сучасній інтерпретації. Свою музику гурт визначає як етно-арт-рок і шукає ідей не лише у фольклорі – рокові, джазові інші сучасні ритми дозволяють створювати небанальну та яскраву музику. За такого експерименту PoliКарпу вдається не змінювати структури, мелодії автентичної музики, а збагачувати її та готувати для ширшого кола слухачів. Музиканти активно працюють із стародавніми українськими музичними інструментами. http://www.polikarp.com.ua/

Школа українського традиційного народного танцю
«Школа українського традиційного народного танцю» – це танцювальний проект фольклорного ансамблю «Божичі», що функціонує на базі Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» із січня 2005 року. Заняття «Школи» відкриті для всіх охочих.
Танці, яким ми навчаємо, перейняті безпосередньо від бабусь-дідусів українськими селами. В репертуарі «Школи» близько 70 танців. Більшість з них походять з Центральної та Лівобережної України, але є декілька танців із Західної України – з Гуцульщини та Галичини.
З учасників «Школи» утворився танцювальний колектив, що виступає разом з фольклорним ансамблем «Божичі».  http://vkontakte.ru/club3500774