Живопис Марії Іван: «Барвистий Настрій» в галереї «Wunjo-Art»

Галерея «Wunjo-Art» представляє

виставку живопису Марії Іван: «Барвистий Настрій».

З 2 по 22 серпня 2013 року, в Білому залі київської галереї «Wunjo-Art» («Вунджо-Арт») за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 36/38, пройде виставка живопису Марії Іван: «Барвистий Настрій». Буде представлено, в основному, квітковий живопис художниці, що активно працює в стилі «фовізм».

Якщо хтось не знає в чому особливості «фовізму» – сама назва цієї виставки Марії дає відповідь. Автор приготувала для виставки серію робіт буквально «фонтануючих кольором»! Нам з вами і належить визначити самостійно чого ж все-таки більше у фовізмі Марії Іван: «барвистості», чи «настрою» – і це буде нелегко, адже художниця гранично наситила свої твори і тим, і іншим! Багато «відкритих» фарб, багато їх «ризикованих» або ж «розкутих» поєднань, багато сміливості «зображувати те, що хочу», а в загальному, ці виставкові картини – свято кольору і квітів!

У чомусь ця безпосередність, з якою працює Марія – межує з дитячою; і саме в цьому ми можемо залучитися до суперечки – причому настільки ж динамічно і азартно, як мабуть й створені самі виставкові картини Марії Іван. Суперечка, що триває вже кілька століть і про що можна ще сперечатися із задоволенням і нескінченно: чи повинні ми очікувати від художника «зображення реальності» й «реальних фарб» чи ні? (А як же Ван-Гог? ...)

Ця родзинка в живопису Марії («нереальність» її картин) при багаторазовому перегляді наштовхує на альтернативний висновок: що, можливо, сама по собі «ця родзинка» – важливіше спору, як яйце важливіше курки ... (Чи там було навпаки? ...)

Марія Іван каже про свою творчість:

«Я не пам'ятаю жодного дня у своєму житті, коли б мені не хотілося малювати. Я люблю живопис з раннього дитинства. І хоча я, як і багато людей, пробувала себе в різних областях, але чим би я не займалася – бажання і пристрасть до живопису не залишає мене.

Живопис для мене – це таємний світ, світ, де я можу повною мірою розслабитися і відчути свободу. Який настрій, які емоції, бажання мене долають в момент написання тієї чи іншої картини – від цього залежить, що це буде: пейзаж, квіти, натюрморт, абстракція ... У ці миті я зосереджуюсь тільки на своїх відчуттях, на своїй енергії. Колір, насиченість, яскравість і сюжет виходить з мого розуміння світу. Навіть якщо це просто букет квітів.

Способи написання картини також залежать від настрою. Буває, я настільки емоційно насичена якимись моментами життя, що не можу втримати в руках ні пензель, ні мастихін, а відразу, наносячи фарби на полотно – пишу руками! Неначе боячись, що не встигну втілити свою задумку! У таких роботах, навіть після закінченні часу, я нічого не хочу додати.

Яскравий світ, спокійний, романтичний, веселий, трохи задумливий, а часом наївний, трішки нереальний ... Це те – що я шукаю, те, що мені хотілося б «притягнути» до себе. Це не означає повну відірваність від реального світу, але означає бажання «спиратися» на світлу сторону життя».