Тетяна Малярчук: Біографія випадкового чуда
У київській книгарні «Є» відбулася презентація роману Тані Малярчук: «Минув майже рік, як я його закінчила, а два роки перед тим постійно в ньому жила… Ідея — звичайна жінка, яка вміє літати. Потім воно якось забулося і зовсім інакше у цій книжці втілилося».
«Головна героїня — це я, моє альтер-его. — каже Таня. — Тут присутній пошук якогось всемогутнього героя, що може врятувати цих нещасних людей, яких по суті вже ніщо не може врятувати. Ця книжка могла би бути хорошим коміксом 60-х років».
Модератор зустрічі та редактор книги Богдана Матіяш зазначає, що цей роман — рай для критика: «Ця книжка не є простою, одношаровою. З одного боку — добра площина для досліджень, а з іншого — виклик, бо ця з усіх Таніних книжок — найскладніша, найнепередбачуваніша».
Але критики на нову книгу поки що не так і багато. Богдана Матіяш розповіла про враження Софії Андрухович і Тараса Прохаська. Перша сказала, що там дуже багато болю і вона розуміє, навіщо він там, другий — що Таня є така, що може собі дозволити бути як Пеппі Довгапанчоха.
Проте сама авторка не позиціонує свій роман як концентрацію болю: «Для мене ця книжка така радісна, така весела… і я не можу зрозуміти, чому дехто бачить там стільки трагізму». Тетяна також зазначила, що її книга — це карикатура на постсовкове суспільство, і «не треба плутати, що це про Україну».
Перші 60 сторінок «Біографії випадкового чуда» авторка переписувала двічі. Так само двічі їхні головні герої переходили у статус другорядних в остаточній версії. «І потім з’явилася героїня Лєна, яка дійшла до кінця», — посміхається письменниця.
А кінець буде знати той, хто прочитає книжку, в якій є номер телефону тієї, що творить чудеса.
Автор тексту – Надія Швадчак.
