Бодрум (Туреччина) 2011
А що Туреччина? Туреччина як Туреччина. Туреччина як і Україна, – там також є фанати Оззі Осборна та Панди Кунг-фу. На стінах так само пишуть графіті, а діти так само бігають один за одним з іграшками із МакДональдса.
Самі спробували і ду-у-уже рекомендуємо їхати туди самостійно, без путівок від турагенств. Можна через інтернет купити квитки на літак ВіззЕйр і найняти-проплатити карткою будиночок у заміському клубі, біля міста Бодрум. Прилетівши в Анталію, можна знайти, при бажанні, недорогий винайм автівок. До Бодрума приблизно 600 км, «гачкуючими» поворотами і серпантинами.
Гори, порослі хвойними перелісками, гори обривисто-кам`яні, гори обвітрено-облисілі, каньйони та урвища, селища в горах, що видніються удалині – рома-а-а-антика. А якби в старенькому авто третя передача не зіскакувала і на підйомах машинка б не глохла, було б романтики менше...
Дороги на трасах в Туреччині покладені дуже добре, прибирають узбіччя не пенсіонери, як в Україні, а в`язні на виправних роботах. Бачили групку під конвоєм поліції. Все-таки робота небезпечна: може і каміння з гір посипатися, і сам прибираючий в інший бік, у море, може скотитися по ворушкому кам`яному схилу.
У місті Бодрум, що колись мав назву Галікарнас, таки вартувало побачити горбницю царя Мавсола, правителя Карії – одне з античних чудес світу, поряд з котрим кримський Херсонес – це «малавата будєт»... Білий мармур античних руїн дивує майстерно висіченими барельєфами. Музейні описи, малюнки, постійно трансльований відеоряд і макет гробниці дозволяє уявити собі її колишню велич.
Недалечко від Мавзолею, якщо пройти угору вузькими вуличками повз тінисті дворики, дійдете до Амфітеатру часів Мавсола, що чудово зберігся до наших днів. По дорозі можна поспостегігати вид на узбережжя та Замок Святого Петра, побудованого хрестоносцями. В ньому розміщено Музей підводної археології Бодрума.
Іти до замку краще не минувши руїн Храму Марса. Там залишилось зо п`ять обрубків колон, зо два камені з давніми надписами, довкола порослі колючками... Поряд росте мигдалеве дерево і повз пробігає бодрумська бабуся з тачкАми. А ще, розкопки античного Галікарнасу ведуться навіть на грядках у бодрумчан.
Ну ось, глянули це все і пішли у Замок Святого Петра, дивитися незліченну кількість видобутих із дна амфор, кораблі у розрізах, древні фрески під ногами, узбережно-морські краєвиди, понад оборонними стінами, поміж веж та бійниць.
