Довідка. Карлсон – найкращий у світі авіатор, спеціаліст з парових машин, знавець запобіжних клапанів, талановитий митець, інтелігентний пожирач тістечок та власник хатинки на даху, яку я намагалась розшукати у Львові протягом останніх двох років.
Сонце, мов червона цегла покотилось бляхою дахів. (с)
розглядаю пожежні драбини і небо,в якому,якщо подумати,немає нічого,окрім, власне,неба. (с)
Будеш в срібнім сяйві мерзти під холодним дахом неба. (с)
"на землю спусктись не треба, щоб знову розбились об небо столиць кришталевих шпилі, у далі покликав Далі..." от переглянула ваші гарні фото і пригадалось..з поезії..
Як на мене, то дуже романтично и водночас сумно. Сумно :)
А чого сумно?
Таню, а де був сам Карлсон?
Він якраз пішов в комору по варенню для гостей
Чудові фото. Так і тягне до чогось високого
Так і тягне взяти горнятко з какао, шоколадно-горіхове печивко, загорнутись в ковдру, видертись на дах і полякати привидів :)
Не уявляю, як загорнутим в ковдру, із горнятком какао та ще й з печивом дертись на дах? О_о Туди навіть без таких перешкод буває важко залізти.
А я Трініті з "Матриці" :)
Маю надію, що ти саме зараз з горнятком какао
і ще з застудою. Я – королева шмарклів :(
тримайся. Єто врємєнно
"на землю спусктись не треба, щоб знову розбились об небо столиць кришталевих шпилі, у далі покликав Далі..."
от переглянула ваші гарні фото і пригадалось..з поезії..
Йой, а хто автор вірша?
Це Ольга Башкирова,обожнюю її:))
Колись вона була моєю викладачкою літератури
Привіт тобі, моє спокійне плесо,
Моє органне небо неозоре!
Я поспішаю на зелену месу
До лісу, мов до світлого собору.
:))))))))))))))))ага