Одеса как оказалось я люблю тебе...
Якось так повіяло теплом, і захотілось сонечка, тому зібрала наплічник та поїхала в Одесу, – столицю гумору і гарного настрою, боротись з осінньо-зимовою нудьгою та депресією, поближче до сонечка. Валятись на пляжі вже було якось м’яко кажучи холоднувато, тому весь свій вільний вікендовий час витратила на блукання вуличками, закоулками міста, заходження в дворики та підглядання у шпаринку зачинених воріт за тим, як живе місто.
Що можна восени чи взимку роботи в Одесі: по перше милуватись величними Потьомкінськими сходами, і снувати по них туди-сюди щоб зігрітись. Адже сходи розташовані так , що знизу вони виглядають набагато більшими ніж є насправді, всього якихось 192 сходинки, дрібничка))) але виглядають вони так, неначе підперли небо. А зверху навпаки, відкривається шикарнючий вид на набережну, де спустившись сходами можна побродити між кораблями велетнями, та відчути себе ліліпутом в країні гуліверів, і всі буденні турботи та проблеми враз стають якимись незначними та не вартими уваги й хвилювання в порівнянні з цими стальними велетнями. Для більш ледачих можна від низу Потьомкінських сход піднятись на гору на ліфті (безкоштовно =) прямо в привітні обійми засновника міста Ришельє. Якого вдячні мешканці на добру згадку закарбували в бронзі з розпростертими обіймами, щоб гості міста знали, що їм тут раді.
А далі…можна зайти у будь-яку кнайпу поїсти смачних тістечок з кавою чи чаєм, для вже втомлених, або прогулятись по приморському бульвару, або Дерибасовській чи пушкінський де гордо стоїть пам’ятник Олександру Сергійовичу і пильнує за жителями міста. Оперний театр, пішохідна вуличка з безліч ресторанчиків та кнайп, вулиця, що схожа, як кажуть на Єлисейські поля в Парижі (до речі трохи схожа =) Також можна помилуватись панорамою міста з Бельведеру, що також розташований на Приморському бульварі, а якщо піти вліво від нього, то можна вийти на Тещин міст (бо він такий довгий як тещин язик), якщо декілька чоловік будуть підстрибувати на мості то він буде вібрувати в такт зі стрибками (перевірено) такий собі лайт-екстрім)))
Також цікаво буде побачити Воронцовський палац у промінцях осіннього сонця, а точніше у вранішньому тумані, такому
густому і білому як молоко, бо саме таким його побачила я))) Але якщо про Воронцовський палац знають усі, бо він розташований в центрі, то є ще й Шахський палац, що знаходиться за адресою вул. Гоголя 2. Нам пощастило, ми жили поблизу нього, а тому мали щастя бачити Шахський палац двічі а то й тричі на день)))
Блукаючи вуличками Одеси я випадково чи не дуже натрапила на «Відмін дім», або дім з однією стіною, прямо за Воронцовським палацом))) Вся справа в тому що будівельникам не вистачило коштів щоб добудувати будинок, а тому коли вже була збудована основна частина, то нічого не лишалось зробити як з’єднати між собою три стіни замість чотирьох. І тепер зі сторони того кутка на який не вистачило коштів будинок виглядає пласким))) але у вікнах горить світло і метушаться люди, містика якась)))) Банально не вистачило коштів, але цей будинок дуже привертає увагу туристів)
Ще стільки хотіла сказати про Одесу, але не вистачить часу й паперу, щоб описати всі враження від пошуку неіснуючого Великого фонтану (який є на туристичній карті) а насправді то так називається вулиця)))) Від смачної їжі та цікавих і недорогих кнайп (найбільше мені сподобалась «Компот» затишно і смачно). Від жителів міста, які на запитання, «як пройти до…?», наперебій починають розказувати як саме тільки чомусь показують в різні сторони, встигаючи при цьому сваритись між собою))) Я думаю, що кожен знайде в Одесі, щось собі , що припаде до душі, щось цікаве й незвичне. От як я повадилась заглядати у внутрішні дворики і спостерігати за невгамовними сусідами і виром їх життя, або просто речами що були там. П.С. А ще загляньте в Пасаж =)
