Зізнаюся, я подивована таким текстом. Те, що талановитий Олесь Ульяненко – мужчина з цікавинкою, знала, бо мала нагоду спілкуватися з ним (теж робила інтерв'ю для газети), але щоб жив в отаких умовах і нічого не змінював... Важко в таке повірити... Видно, пане Олесю, вас влаштовує саме таке життя... Однак, наразі ж панує період цивілізації і ніхто не каже жити в п'ятизіркових апартаментах (на що ви, до речі, заслуговуєте), а бодай про ліжко м'яке можна подбати?! Почати з ліжка, а там, дивись, і знайдеться яка любляча господиня, що й постіль попере-попрасує і шпалери поклеїть на стінах. І ви, я переконана, навіть допоможете їй це зробити...:) Любов здатна розчулити навіть такого неординарного чоловіка, як ви, пане Олесю!
Усього Вам найкращого!!!

 

Нічого скандального у статті не помітила.
Цікаво те, що історія про друга Олеся Сашка, який вмер на його кухні, використана Денисом Кожуховим у романі "Гумовий Київ". Утім припускаю, що можливий збіг подій. Усе буває...
Просто завершення роману "Гумовий Київ", де саме про Сашка йдеться, це найсильніше місце у романі.