"Таємниця" міста
...Про нинішній Львів чи Станиславів (як і про Стрий, Дрогобич або Бучач) і справді можна писати як про купу руїн, царство смерті, забуття і всепереможного Хама. Але можна писати й про інше: про життя, про щоденний опір руйнації, про кохання під облупленими мурами й поїдженими фресками, про бучні пиятики та нічні пригоди в ущелинах старих фортечних провулків, про відлуння стародавніх слів, усе ж почутих і розпізнаних: «ерц-герц-перц". І я не винен, що такі, живі поезії про Львів чи про Станиславів нині пишуться українською мовою. (с)
якось дійсно Львів і Станислав не асоціюються з деякими фотками, де зображені потріскані будинки... сумно якось.
а от остання фотка "дорога додому" мені сподобалась найбільше мабуть)
хоча добірка фото гарна
Ці будинки хоч і потріскані, але все одно гарні. У Львові є будинок, фасад якого "відреставровано" і він виглядає гіршим ніж внутрішня частина будинку. Краса відносна, не всім же подобається силікон :). Ай хоуп :))
безумовно! погоджуюсь)
але все одно якось сумно дивитись за тим, як гарний колись будинок, просто руйнується.
обожнюю старі споруди, але ж за ними потрібен відповідний догляд.
і реставрувати, це ж не перефарбувати в якийсь ядрьоний колір поверх нової шпакльовки і те де) але мало хто і це розуміє.
Можливо саме тому я фотографую ці будинки