український тур білорусів Blackpaperplanes
В музиці Blackpaperplanes («Чорні паперові літачки") є якась видатна абстрактна конкретність – ніколи не скажеш точно, про що вона, але інтуїтивно досить навіть зрозуміло про що: про дивні самопочуття людини, про те властиве певному віку сприйняття світу, коли він здається одночасно відкритим, величезним і жахливо незатишним, про марність всього сущого і про красу цієї марноти, про любов зрештою.
На розігіріві публіки грала новоспечена тарнопільська команда la grosse tortue. У них є і відчуття стилю, і впізнаваний монохромний драйв, ну і головне – якась своя відчайдушна мелодика. La grosse tortue, здається, роблять свою малу справу з повним усвідомленням того, що ця справа мала, але це все-таки справа; без зайвого позерства і кокетування. Це музика, яку потірбно дивитись, чіпати та пробувати на дотик.
На диво спокійно відіграли Red Cardinals – гітари не бились, на сцені/підлозі скупчення лежачих людських тіл не спостерігалось. Словом, все було мило і стримано.