Fight Fest: фестиваль в стилі indie
27 вересня в київському клубі Sky Hall пройде перший на indie-фестиваль Fight Fest. Fight Fest, перший всеукраїнський фестиваль indie-команд, зібрав гурти з усіх куточків України – виступлять кращі indie-гурти з Києва, Одеси, Дніпропетровська, Севастополя. Музика в стилі post rock, post punk, indie rock, trip hop, experimental, electronica – все це ви знайдете тут.Що таке Fight Fest? Це спроба зібрати в одному місці як можна більше українських indie-команд.
Для чого це потрібно? Ознайомити публіку з іншою музикою, про яку більшість з них не знає. А також дати поштовх подальшому розвитку представлених гуртів і indie-сегменту в цілому.
Особливість indie-руху полягає в тому, що у indie-гуртів немає продюсера, який буде знімати дорогі кліпи та приплачувати за ротацію на центральних телеканалах. Все, чого досягає кожен гурт – він досягає власними силами.
Fight Fest для слухачів – це можливість почути улюблених виконавців з усієї України, що зберуться разом в стінах київського Sky Hall. Гарно відомі кияни Singleton та Nimb, відомі в Україні та за її межами Outstars, та багато інших indie-гуртів, що приїдуть до Києва, щоб нагадати про себе, і назавжди залишитися в серця своїх старих та нових поціновувачів. Хтось з них вже стиг записати платівку, хтось – навіть випустити, а хтось тільки нещодавно з'явився на світ в оновленому складі. Кожен гурт не схожий на інший, що гарантовано не залишить байдужим навіть самих витончених меломанів.
Коротко про кожен гурт:
Nimb – столичний гурт з жіночим вокалом, що зібрав в свою адресу найбільш суперечливі коментарі. Хтось називає їх стиль indie, хтось – trip-hop, post-rock, dub і trance. Якісь шведи, колеги по MySpace, знайшли навіть щось фолкове. Сам же гурт не вірить (і нікому не радить вірити) в усі ці страшні назви, а просто продовжує творити.
Singleton – бенд з Києва, який можна сміливо назвати одним з найвідоміших indie-гуртів України. Вокалістка гурту, Аліна, співає на чистій англійській мові, віл чого у гурту чимало іноземних поціновувачів. Singleton виникли в 2004 році, і під враженням від британського та ірландського року, знайшли свій нещодавній звук, який прийшовся до смаку вишуканій київській публіці. Що і говорити, якщо на нещодавньому концерті в клубі „44” гурт зібрав повну залу – і це влітку, в саму „тиху” пору року для будь-якого клубу!
Гурт Coala Pascal, що лише півроку тому зіграв свій перший концерт з відомими post-rock’ерами Silence Kit, вже на третьому виступі зібрав повну залу. Представники post-rock’у в Україні, що зібрались одного разу на репетицію “поджемити”, в кінці кінців так і залишилися грати разом, назвавшись „Coala Pascal”.
Outstars, the – англомовний гурт із сонячної Одеси. Грають в стилі Brit Rock/Post Punk/Post Grunge. Кліп на їхню пісню „Bank Robber” довго займав лідируючи позиції хіт-парадів музичний телеканалів A-ONE та Enter-music, а також транслювався на телеканалах Західної Європи та США. Більшість же каналів СНД не узяли кліп із-за „неформатності”, що частіше всього стає тенденцією для хорошої музики. Але це не дуже сильно вплинуло на гурт, що збирається порадувати своїх поціновувачів дебютною платівкою вже найближчим часом.
Them Bones – гурт з Дніпропетровська, в якому немає барабанщика, що дозволяє їм репетирувати прямо вдома, не заважаючи сусідам. Чуйна музика, в якій поєднуються живі інструменти і сучасні відкриття в електронному саунді, дозволяє гурту передавати різноманітні стани душі – від меланхолії і болі до ейфорії та радості. Їх люблять називати Дніпропетровськими Radiohead, чого музиканти дуже не люблять, не дивлячись на те, що до самих Radiohead ставляться дуже приязно. Нещодавно ж гурт презентував дебютну платівку, яку неодмінно привезе до Києва.
Embilight – київські представники post-rock’у, нащадки великих Sigur Ros. І хоч вони не співають ісландською, і, більше того, відкидають будь-яке наслідування ісландцям, але сумний „сігуросовський” вокал і звукові ландшафти проносяться скрізь лабіринти свідомості, відсилаючи до льодовиків і лугів далекої Ісландії.
I’ll be your wire – живуть в портовому городі щастя. Та похмура велич кораблів та безкінечність моря, мабуть, і вплинуло на те, що вони грають post-punk. І, варто сказати, в них це гарно виходить – по своєму сумно, але сонячно і життєствердно.
Ще більш детальніше - на сторінках фестивалю:
