Карпа про новонароджену Кайю і «Піцу «Гімалаї»

Молодшій донечці Ірени Карпи, письменниці та вокалістки однойменного гурту Qarpa, ще не виповнилось і двох тижнів, а малеча, як справжня жінка, уже може похвалитись золотими сережками у вухах.

Кілька днів тому подружжя Карпа-Хансен провели своїй молодшій дочці ініціацію – прокололи їй вуха. Процедурою керувала акушерка Маріса, яка також допомагала при пологах Ірени, і яка знається на акупунктурі. І, як каже татусь Норман, «тепер наша бебі, схожа на справжню мексиканську бебі – чорна, волохата, з золотими кульчиками, в білому платті». «Ех, Мексика, – зітхає у відповідь Ірена. – Може, було Фрідою назвати?..». До речі, про ім’я. Після ажіотажу, який розкрутився навколо імені першої донечки Карпи Корени Джії, одразу було зрозуміло, що й другу дитину Свєтою чи Марією не назвуть. Днями у своєму блозі Ірена опублікувала повне ім’я новонародженої донечки із поясненнями. Знайомтесь – Kailash Hildegardis Hansen.

«Я й так всю вагітність до пузяки зверталася на ім’я Кайя, а тут якось так – раз! – і прийшло на думку оце пов’язане з горами, індуїстами й буддистами священне Кайлаш (від санскр. kēlāsa – кристал), – пише у своєму блозі Ірена Карпа. – Давно туди хотіла навідатися в паломництво. А як оті ритуальні круги навколо священних місцин називаються? Правильно – Кора. Так що все поки сходиться.

До речі, ямайською «kаya» значить «марихуана». Але про це письменниця дізналась вже згодом, коли свідоцтво було готове. «Втім, що б це поміняло? На Ямайці, як мінімум, дитині забезпечена щира любов і респект, – зауважила Карпа. – Турецькою так називають камінь, скелю. Ну і є місто Кайя в моєму епічному Буркіна-Фасо, ще одному дестінейшені майбутніх подорожей. А ще – це ім’я і японське. Щось я їх гризотами прониклася недавно, шукала японське ім’я для вираження солідарності, і тепер от дізналась, що так звати одного з персонажів аніме «Принцеса Мононокі».

Новоспечені батьки переконані: «Не треба називати дитину так, як назвав уже сусід чи «телезвізда» якась (хоча дві останні породіллі-поп-зірки назвали дітей так, як називають геть усі останнім часом – от, що значить – бути з народом!).

Ім’я – воно, як справжня зірка чи сніжинка. Ліпше хай буде індивідуальним. А якщо дитятко у 16 років зробить вибір на користь вселенського конформізму – спокійно поміняє собі на Мері чи на Джека. І трактор їм в придачу. Із брильянтами, – зауважила Ірена Карпа. 

До слова, подружжя Карпа-Хансен уже незабаром повернуться до України, адже 17 вересня Ірена презентуватиме у рамках Форуму видавців у Львові свою нову книгу «Піца «Гімалаї». 

Роман вийде друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля» й надійде у продаж вже 10 вересня. Презентувати «Піцу «Гімалаї» Ірена Карпа приїде до Львова на Форум видавців. Роман «Піца «Гімалаї» — це історія про дівчину з дивним ім’ям Редька, що безперестанно мріє про мандри. Старша сестра скидає героїню з небес на землю: краще б на роботу влаштувалася — он хоч піцу доставляти. Тільки от у Редьки, вочевидь, у крові дзен-туризм. Одна коробка з італійським наїдком стає для дівчини справжньою скринькою Пандори, і тепер вже інстинкт самозбереження жене її від київської піцерії через Ляйпціґ аж до Індії. Піцу замовляли? А нове життя?

Сама Ірена Карпа про свій новий роман каже таке: «Ця книга, певно, писалася найдовше з усіх. Як я люблю жартувати, тут нарешті можна переказати сюжет, відповідаючи на зашкарубле питання «а про що ти ото пишеш?». Ідея її виникла під час мого першого великого гімалайського походу, на межі двох Мустанґів, Нижнього і Верхнього, коли ми, намагаючись втриматися на ногах, проходили Долиною вітрів до Чорної ріки. Я наче побачила фінальну сцену фільму, який колись знімуть за цим, тоді ще не початим, романом. Нотатки до неї я збирала по всій Азії, від М’янми до Лаосу й Бутану, тому географія подій вийшла радше містичною, ніж фактичною. І найкумедніше – те, що найбільшу частину я писала за рекордно стислий термін — під час останнього гімалайського походу минулої осені, заряджаючи лептоп від сонячних батарей і збираючи довкола себе натовпи цікавих дітей і дорослих в кожному селі, де зупинялась на ніч. 150 кілометрів пішки, нелегально перейдений кордон із Тибетом, відсвяткований на льодовику ювілей – і фактично готовий текст. Видно, просто мобілізував дефіцит часу — з появою дитини розумієш, що роззявлятися ніколи». 

Автор передмови до нового роману Карпи, справжній гуру сучасної української літератури Юрко Іздрик відмітив таке: «Піца «Гімалаї»» — книга такою мірою різнопланова, що навіть той, хто прізвище Карпа на обкладинці бачить уперше, самостійно і без зусиль сам визначить для себе «про що», «для кого» та до якого жанру належить цей роман. Когось поглине захопливе road-movie з усім арсеналом обов'язкових елементів: таємницями, пошуками скарбів, небезпечними подорожами, екзотичним пригодами etc.; хтось побачить тут чергове персональне дао, загорнуте в кілька шарів белетристичних фантиків; комусь почується звичайна родинна історія, котра передається з уст в уста, обростаючи невірогідними деталями й міфологічними обставинами. Схильні ототожнювати автора з його персонажами шукатимуть в книзі документальні підтвердження чуток, які так охоче розпускає про реальну Ірену жовта преса, а високочолі «євроаспіранти» говоритимуть про пошуки героїнею роману власного identity. Все це не дуже суттєво, бо не лише «кожна сестра отримає по кульчику», але й кожен брат — по комплекту альпіністського спорядження, так необхідного для сходження на свою персональну вершину».

Варто додати, що на початку осені вийде неперевершене творіння від Юрка Іздрика  під назвою «UNDERWORD» – це буде не просто нова книжка, а стильний і вишуканий мистецький альбом, до якого увійде добірка улюблених текстів, колажів і фото автора.