Юрій Андрухович відтепер в УПА
Іван Малкович під час літературних смакувань у столичній книгарні «Є» відкрив «таємницю»: Юрій Андрухович вступив до славних лав УПА. Закономірно… Спочатку Т.Мельничук, далі Ліна Костенко, М.Вінграновський, В. Неборак, А.Могильний… А тепер і Патріарх Бу-ба-бу….
Книгарня «Є» стала добрим місцем зустрічі словолюбів. Сьогодні – 22 квітня – у книгозбірні гостювали Іван Малкович та Юрій Андрухович. І розповідали вони про УПА, по суті, геніальне явище, якого так бракувало сучасній Україні… І нарешті дочекалися…
Заповнювати лави є ким і чим, а от де… Це було проблемою. І ось Іван Малкович надав славне поприще: і ймення їй УПА – «Українська поетична антологія» – серія поетичних збірок, що згромаджує вибране наших вітчизняних творців тонкої матерії слова – поезії. Проект молодий, але впевнено дорослішає разом із збільшенням його авторів. УПА – веселка поетичного слова. Кожна збірочка має свій колір, який автор вибирає сам…
Юрій Андрухович – червоний з галантною «позолотою». Таке забарвлення автор обрав випадково невипадково. Спочатку «тицьнув пальцем», а потім Іван Малкович сказав, що цей колір «сильний, енергійний, він королівський», а згодом пан Юрій згадав ще й про улюблений гурт своєї молодості – King Crimson, що в перекладі «червоний король». Містика, зв'язок минулого з майбутнім, чуття…
«Листи в Україну», справді, можна назвати «королівськими», а за зовнішнім виглядом ще й червоними. Ця збірка найвибраніша: «Суть вибраного – відсіяти, – каже пан Юрій. – І я почав дуже прискіпливо перечитувати кожний вірш. Найперші з них 1980, 1981, 1982 років». З того часу змінилося багато і зараз здається автору, що «це була інша людина» у тих текстах. Відтак Юрій Андрухович почав їх переписувати у комп’ютер, почав правити: «Я не зміг протистояти спокусі – почав їх корегувати».
У цю збірку ввійшли «канонічні» вірші, а також знаменитий цикл «Листи з України». Іван Малкович настояв і тепер таку назву носить новенька «червона королева» Андруховича, яка стала чудовим приводом для зустрічі з читачами, які (без перебільшень) таки впадали в екстаз від улюбленого письменника. Якщо червоний – колір сильний та енергійний, то саме такими були емоції «андруховичолюбів», як каже Іван Малкович. Не пам’ятаю, коли чула такі щільні оплески, такий стійкий захват: від першого і до останнього слова…
«Листи в Україну» – це точне ритмічне серцебиття, яке закриває роти всім іншим життєвим ритмам, залишаючи місце тільки для голосу поетичного слова: добірного, смачного, змістовно щільного… Словом, «андруховицького».
Ірина КОСТЮК
