Alfa Jazz Fest відджазував у Львові
У Львові вдруге відбулася одна з наймасштабніших джаз-імпрез країни – фестиваль Alfa Jazz Fest. Свято, до якого впродовж трьох днів долучилося майже півсотні тисяч осіб, тішило різноманітністю заходів, зірками світової слави, до деталей продуманою організацією, тож навіть нестерпний львівський дощ, набігаючи зненацька, не зміг підмочити фестивальну репутацію.
На час вікенду Alfa Jazz Fest перетворив Львів на фестивальне містечко із концертними майданчиками по всій його території. Відкривати фестиваль зі сцени на Ринку випала честь «Піккардійській терції», до якої згодом долучився інший акапельний секстет – «МаnSound». Разом хлопці виконали гімн, що звучав так віддано, аж небо заплакало зливою. Хмари розігнав гість з містичним інструментом Аркадій Шилклопер. І доки до виступу тут готувався Nikolay Moiseenko Project, якого незабаром змінили Scott Henderson Trio, урочисто розпочала роботу головна сцена фесту у Парку культури ім. Б. Хмельницького. Цього вечора овації належали чоловікам: квінтету Кенні Гарретта – альт-саксофоніста, одного з найвпливовіших сучасних джазменів, та Рішару Бона – камерунському мультиінструменталісту з неймовірним музичним почуттям гумору, який напередодні старту фесту провів майстер-клас у львівській «Дзизі». Після того, як публіка поспівала у хлопців на бек-вокалі, виаплодувала собі «біс!» та провела Рішара Бона зі сцени, свято продовжилося на джем-сейшенах, які щоночі відбувалися у Бернардинському дворику, «Дзизі» та «Лівому березі».
А наступного ранку в рамках фестивалю відбувся благодійний марафон «Джазова миля», до якого долучились понад півсотні учасників. Меломани стартували з Парку культури і фінішували на пл. Ринок. За словами організаторів, львів’яни виявилися лінивими, відтак з результатом 9 хвилин перемогу здобув київський музичний журналіст Віктор Жора. А вже годину потому розпочала роботу сцена біля Палацу Потоцьких. Впродовж п’яти годин тут грали секстет Григорія Паршіна, тріо Іванов-Гладецький-Волков та квінтет Ольги Лукачової. Далі естафету перейняла пл. Ринок. Програма цього дня вражала містично-авангардними вібраціями інструментів Квартету Аркадія Шилклопера, тішила джаз-роком від Marek Napiorkowski Group та витанцьовувала сальсу разом з дівчатами з Dislocados. А вввечері на головній сцені відбувався абсолютний аншлаг. Попри холод і «не львівські» ціни на квитки (від 120 до 500 гривень) у залі на понад 2000 місць яблуку ніде було впасти. Та й не дивно – не щодня до нас приїздить леді-джаз Кассандра Вілсон та один із найвпливовіших гітаристів сучасності Джон МакЛафлін із колективом Тhe 4th Dimension. І якщо босонога Кассандра мандрувала зі слухачами на хвилях емоцій, часом ностальгії, часом спокою і насолоди, то МакЛафлін змусив глядачів кричати від задоволення, тупотіти... і, загалом, божеволіти. До речі, легендарний британський гітарист отримав премію ім. Едді Рознера, вручення якої на фестивалі стане традицією.
Тим часом, доки поважне панство зручно і тепло ловило за хвіст ейфорію у партері , за межами у парку біля екранів з онлайн трансляцією відбувався справжній європейський пікнік: глядачі, немов мурахи цукор, обліпили екрани, гучними оплесками зустрічали улюблених музикантів, грілися запальними танцями, і доки батьки стояли в черзі по каву (яка, до речі, тут коштувала втричі дешевше і була вдвічі більшою), діти ганяли довкола на самокатах.
Завершальний фест-день, окрім традиційної роботи, з 11.30 ранку запропонував ще й відвідати лекцію Лері Еппелбаума на тему «Джазові скарби Бібліотеки Конгресу США», яка вже на перших хвилинах перетворилась у дискусію, або, як це охарактеризував Олексій Коган, «бла-бла-бла про джаз».
І доки у готелі «Леополіс» Лері обмірковував вголос, як організувати ідеальний фестиваль та про живий-мертвий джаз, на сцені біля Потоцьких нову програму презентували Тріо Наталії Лебедєвої (Україна), імпровізував Vitime Band (Німеччина – Білорусь) та джазував Квартет Олексія Саранчина, до речі, знаного також як учасника групи ТНМК та проекту Святослава Вакарчука «Вночі».
На Ринку ж фестиваль до наступного року проводжали Денис Мороз & AQ зі спеціальним гостем Анною Чайковською, угорські хлопці Miki Birta & Friends, яким львівська сцена підкорялася вперше, та польський фюжн-бенд Walk Away.
Завершальний концерт головної сцени відбувся за участі знаменитого американського джазового контрабасиста та бас-гітариста італійського походження, дворазового володаря премії Grammy – Джона Патітуччі. Його виступ – щось незвичайне. Гармонія вібрацій і настрій позитиву, суцільний релакс – з залу замість «браво!» вигукували «Алілуя!». Хедлайнером цього дня був Джино Ваннеллі – канадський співак, музикант і композитор італійського походження із 40-річним сценічним досвідом та із 20 альбомами у творчому доробку. Хтось і досі називає його секс-символом, хтось вважає філософом. Львівська ж публіка знає його як чудового музиканта, відтак «на ура» сприймала усі його соул, поп-рок, джаз, фанк подачі.
Відтак шаленими оплесками, тупотінням і вигуками «браво!» завершилося свято джазу у Львові. Тільки-но Джино Ваннеллі пішов зі сцени, небо заплакало дощем… Кажуть, дощ – це хороший знак. Мабуть, наступного року буде ще краще!
