Андрухович підбурив «Мертвого Півня» на кримінал
Жоден гарматний постріл, катаклізм, позачергові вибори чи річний бюджет США у подарунок не змогли б так рано пробудити львів’ян у святковий для їхнього міста день. Однак зігнорувати запрошення на ароматну каву в товаристві «Мертвого півня» та Юрія Андруховича було б украй нерозумно. Четвертого травня музичний вітер спрямував «Флюгери Львова» у напрямку Ратуші, де Півні вперше виводили у світ своїх малят – дві нові платівки, самотужки видані на радість громаді.
Фотозвіт Ореста Калиняка >>>
Гостей зібралося немало і поки одні сонно терли очі й шукали, де б то впасти, інші вже перечитували тексти «Кримінальних сонетів» Юрія Андруховича, наперед смакуючи їх музичний варіант, втілений в однойменному альбомі «Мертвого Півня». Сам Патріарх Бу-Ба-Бу, на жаль, не зміг бути присутнім на імпрезі, проте Андруховича у Львові видно частенько, а виступ Півнів у повному складі – то таки подія.
Надмірно зіркового ореолу учасники гурту навколо себе не створювали – і концерт розпочали вчасно, і відпрацювали на славу. Як завжди живий звук, майже сімейна атмосфера і неймовірна харизма вокаліста Міська Барбари зробили свою справу – Львів прокинувся і розворушився. Вже з перших акордів біля сцени затіяли танці і всі разом підспівували улюблені пісні. Фішка в тому, що окрім принципово нового диску «Кримінальних сонетів» Барбара і компанія презентували альбом «Мертвий півень. Вибраний народом». До нього увійшли 14 найкращих пісень за всю історію гурту (ще б пак – 18 років!!), вибраних шанувальниками під час голосування на офіційному сайті Півнів. Платівка містить неповторну енергетику живого виступу, бо записана безпосередньо під час квітневого концерту в Києві. Пісні «Ми помрем не в Парижі» та «Коли ти смієшся», які на платівці записані разом із Кашею Сальцовою (вокалісткою «Крихітки Цахес»), Місько Барбара блискуче виконав сам, викликавши легку ностальгію львів’ян та скандування назв інших відомих творінь гурту – жадібна публіка хотіла все й одразу, вона впивалася музикою і викручувала чудернацькі танці, була наче в приємному трансі від усього, що відбувалося, щиро шкодуючи усіх, хто проспав таке видовище.
Старі гіти – це, звісно, добре, однак душа українського постмодерну, вилита в ліриці Андруховича, воліла бути почутою. «Мертвий Півень» зіграв усі п’ять кримінальних сонетів з нового альбому, записаного у Львові всього за чотири дні. Перед публікою постали життєві картини убивчої пристрасті («Ніжність»), небезпечних поривів («Азарт»), особистісних метаморфоз («Життєпис»), безславного фінішу («Мафія») та мілітарного апофеозу («Постріл»). Нове спільне творіння музикантів і Головного Бу-Ба-Бубіста галичани підтримали і одобрили – такий собі романтизований кримінал по-українськи.
Після нових сонетів не можна було б не повернутись до зовсім не забутого старого. Гриф «гіт» – це певне зобов’язання. От і пішло-поїхало: «Агов, мої маленькі чортенята» для всіх чемних, «Поцілунок» не лише для закоханих, «Б’ютіфул Карпати» не тільки для гуцулів, «And everybody fucks you» – секретарям респект, «Without you» для представників преси, «Старенький Харлей» для байкерів, «Франсуа» – Ірині Білик і не снилося... Словом, повноцінний концерт відіграли Півні недільного ранку в столиці Галичини, якісно і з душею. Такого напливу почуттів час від часу не витримувала апаратура, проте публіка в захваті двічі викликала гурт на біс. А потім.. брат, кава кончілась..кава кончілась, Півні ушли...
Фото: Віталій Бандра
Фотозвіт Ореста Калиняка >>>
