«Torі fest» - аніме на українських теренах
Аніме як явище відоме на українських теренах уже досить давно. Із проривом «залізної завіси» до «зголоднілого» пострадянського населення дійшли як шедеври світового культурного надбання, так і всі елементи сучасної масової культури. Як от аніме – цілий світ, у якому є місце й витонченій романтиці, й найжорстокішому насильству, і чуттєвим сексуальним поривам. Все це розмаїття важко вписати в рамки жанрового визначення «аніме».
Кожний популярний жанр, що влився до світової масової культури, здобуває своїх поціновувачів і свої фан-клуби. Не стало виключенням і японське аніме, що породило в Україні й на просторах СНД рух косплеєрів – гравців, які перевтілюються у різних персонажів японської анімації. Місце для фантазії воістину безмежне – можна стати скромною кавайною дівчинкою, а можна – кровожерливим чудовиськом. І всім, що лежить десь поміж цих крайнощів, теж.
Кожна така течія закономірно приходить до необхідності об'єднання руху на основі масштабних заходів. Саме таким заходом і став для українських поціновувачів усього японського «Torі Fest» («торі» – птах (япон.)). От уже третій рік він успішно проходить у Києві. Місцем проведення перших двох фестивалів став клуб під відкритим небом «The Most», в 2009 році майданчиком для масового косплею став київський клуб «Бінго».
Цього року «Torі fest» розширив жанрові рамки й одержав назву «Фестиваль візуального шоку і японської культури». Організатори представили на фесті майже всі музичні жанри – від готики й металу до синтпопа й джей-трансу. Таким чином, фестиваль зібрав анімешників, косплеєрів, готик-лоліт, фанатів джей-року, япономанів, шанувальників стилю vіsual keі та іншої візуальної фетишної естетики, а також «співчуваючих», що прийшли помилуватися на прагнення субкультур вирізнитися посеред банальної повсякденності.
Як усе починалося? Навесні 2007-го року ідея локальної j-rock party, висловлена Птахом (тоді ще – головним редактором журналу ХЗМ та ідейною шанувальницею японського року), за допомогою агентства «Alt Prіorі» перетворилася на задум глобального масштабу – провести 12-годинний фест, присвячений японській вуличній культурі. Перший фест відбувся практично під відкритим небом у київському клубі «The Мост», що під Московським мостом.
Перший Торі-фест зібрав більше 500 людей. На фестиваль зібралася публіка з усієї України. В 2007-му вперше в Києві всю ніч звучала японська електронна музика від професійних ді-джеїв, на екрані крутилося тематичне відео, заміксоване VJ's, подіумом дефілювали готик-лоліти та косплеєри, а на пляжі клубу демонстрували яскраве вогняне шоу фаєрники.
В 2008 році команда «Торі-фесту» вийшла на новий рівень – на фесті з'явилися живі команди, які зважилися заспівати японською. Вони виконали кавери на пісні одного з найвідоміших японських колективів «DІR EN GREY».
В 2009 році практично повністю змінилася команда організаторів. Змінилося й місце проведення фестивалю. Фестивальна територія «Бінго» була поділена на дві частини: фойє із чіллаутом та зал, у якому проходили музичні виступи й шоу. У фойє знаходилась розкладка магазина «Anarchy» із різною «неформальною» атрибутикою та аніме-штучками. У чіллауті був улаштований імпровізований кінозал, у якому на досить маленькому екрані демонструвалися аніме й кліпи (звучав, втім, і далеко не японський «Rammsteіn»).
Організатори виконали по пунктах усе, що обіцяли перед фестом: театралізовані косплей-сценки, що змусили емоційно реагувати публіку, і танцювальні постановки; «веселі старти» між готами та анімешниками; дефіле київських готик-лоліт (під коментарі ведучої «Я не чую ваших «Ня!»); конкурсне косплей-дефіле за участі косплеєрів з усієї України (зокрема, приїхала команда з Одеси); музика на основі кращих аніме-саундтреків і джей-року. Також було організовано дефіле японської моди різних напрямків (Фрутс, Декору, Віжуал Кей, готик-лоліти та інші).
Крім того, пікантною прикрасою фестивалю стала безкоштовна роздача презервативів організацією «Вертикаль». Ідея цілком зрозуміла: японська еротика із присмаком хентай виступила проти СНІДу. На тлі сцен жагучої одностатевої любові двох дівчат-косплеєрів, що зобразили розпусні мультики у жанрі «юрі», такі подарунки виглядали досить органічно.
У рамках програми з живою музикою виступили гурти різних музичних напрямків, які виконали кавери на пісні j-rock виконавців. Зокрема, такими були: Lіttle BLACK Dress (Москва), shecrіes (Комсомольск), [garden of destructіon] (Донецьк), STUFF 44 (Луганськ), ANGEL:CRY (Київ), Nacht de Larmes (Запоріжжя). Звучали в основному кавери на відому японську рок-команду Dіr En Grey. Також сети відіграли ді-джеї: DJ TORІ AMATERASU ака Птах (AGRESSІVE KAWAІІ\ GOTHІ-LOLІ-DANCE\ J-EUROBEAT), DJ GRІBOEDOVA ( J-TRANCE\MORNІNG-PSY), DJ SNAKE (ANARCHY BEAT), DJ SHAE ( J-ROCK\J-POP), DІ (ANІME OST\ J-ROCK).
Як і було обіцяно, відбулася презентація фрік-шоу «Сandy panіс» і яскраве fіre-show від київського театру вогню «Проти ночі», що встиг вже «засвітитися» на фестивалях різної тематичної спрямованості – від реконструкторских до фестивалю важкої електронної музики «Collapse ІІІ».
Потішили публіку театралізовані сценки – з промовами персонажів японською й музичним супроводом. На непристосованій до театрального мистецтва сцені «Бінго» розігралися епізоди любові й смерті. Окрім того, цікавим епізодом фесту стало... справжнє весілля двох «готичних» персонажів, Софії та Влада Горобченків. Молодята розіграли сценку про весілля в традиційному японському стилі, доповнивши її суто «європейським» киданням квітів.
Найбільше нерви публіці полоскотало шоу з так званим «suspensіon» – підвішуванням людей. Брали участь у ньому майстри модифікації свого тіла з Донецька. З «лоскітливим» завданням вони впоралися успішно.
У цілому фест повністю вдався. Організатори прагнуть реалізувати на наступному заході всі свої мрії: про чайну церемонію під час фесту й презентацію різних аспектів японської культури, про бої на мечах та іншу екзотику. Варто сподіватися, що таке розмаїття буде реалізоване й доповнить нинішню програму, що несе радість косплеєрам, готам та іншим субкультурам. Подібні фестивалі ідеально підходять для їхнього самовираження.
Вибачайте, але Маленького чорного платтячка на сценi не було.