Автостопом до …Білорусі!

 Перша поїздка стопом не зважаючи на всі переживання пройшла навіть досить таки вдало! На дорогу ніскілечки не потратили(ну хіба 1 грн у тролейбусі в Луцьку і 2 грн там же на маршрутку- мусіли виїхати за межі міста на трасу). Зупинятись машини виявилось цікавим: місцями стояли на трасі до 40 хвилин, а одного разу не більше 30 секунд(тільки вийшли з одної машини – відразу інша зупинилась). Навіть з далекобійником їхали. Таким чином подолали маршрут такого плану: Тернопіль-Кременець-Дубно-Панталія-Луцьк-Ратне-Брест. І то все приблизно за 10 годин, а назад і то швидше.Білорусь зустріла гарною погодою та ідеальною трасою(на кордоні прямо така лінія була, де завершувалась наша дорога і починалась білоруська).

День перший. Гуляли по Бресту – по кількості жителів це місто подібне на Тернопіль, але з куди більшою кількістю лавочок та ліхтарів, які світяться. Всюди чистота і порядок, а на світлофорі пишеться: «Будзьце уважлівымі!» Правда можна заплутатись з їхнімі грішми: от тримаєш в руках цілий стос грошей, а як переводиш на наші рідні, то виявляється шо то 11 грн(або і менше). Цікавим є те, що папіроси в Білорусії дешевші за проїзд в маршрутці( скажімо, проїзд у них коштує біля 3,80 грн, а такі посередні папіроси біля 3,40 грн). ТОму нажаль, палять там всі і всюди(чомусь жінки частіше). Але тим не менш, соціальної реклами в них багато, скажімо, про СНІД кричать бігборди з усіх сторін, і це при тому, що рівень захворюваності в білорусів менший ніж у нас.

В місті можна погуляти в парку «1 Мая», або сходити до Брестської фортеці, де поряд з руїнами знаходиться діюча церква, або протсо помилуватись чудовою природою. Для любителів кіно, не пропустіть нагоди сходити в кінотеатр за смішну ціну – менше 10 грн, і це при тому, що кінотеатр надзвичайно комфортний. Ввечері потрапити до Мінська можна потягом, правда він був битком набитий величезними торбами. Як виявилось, то  возять масово усі трикотаж з Бресту на Москву.

День другий. В Мінську цікаво буде прогулятись по центральному проспекту Незалежності(тут ще навіть пам’ятник Леніну стоїть), час від часу звертати у всякі сквери та парки(їх тут багацько), годувати чайок та диких качок.  От що ще сподобалось – то це пам’ятники розставлені  зі смаком  та й самі по собі всі такі красиві та витончені. Також корисно заглянути до національної Мінській бібліотеки – такий собі синенький багатогранник, до якого йти з центру більше пів години.

День третій. Продовжуємо знайомство зі столицею. По магазинах ходити не раджу, ціни набагато вищі, ніж у нас, і ще один, це значно менша кількість закладів харчування. Зате винайняти житло в білорусів дешеві порівняно з Києвом: 200 доларів в місяць за двохкімнатну квартиру. Біля біля ботанічного саду знайшли симпатичний парк, а ввечері можна  сходити в кіно. Наїдалися піццою, пили не фільтроване пиво та гуляли вечірнім Мінськом – краса ще та!Вночі знову на Брест, а там і Україна не за горами. Головне в таких поїздках мати веселого та цікаво супутника – в мене такий був, такшо подорож вдалася!