Четверті уродини Інкунабули – без застілля, але на сцені і з десертом

Цими днями львівське етно-альтернативне тріо «Інкунабула» відсвяткувало своє четверте день народження. Проте на гучне застілля хлопці і не сподівалися… Відомо, що музиканти, зрештою так само як і журналісти, у святкові дні майже завжди працюють, і рідко відпочивають там, де інші розважаються.

Побувати у шкурі учасника гурту, а точніше його складовою, відчути на собі всі «прекраси» музичного життя на один день запропонували мені хлопаки з «Інкунабули». На цей день у їхньому графіку було призначено два виступи – у Ковелі на фестивалі «Артерія» та у Львові на фесті «ROCK.LVIV».

Отже, поїхали. Рома барабанщик - за штурмана, Юрко вокаліст – за водія, я і гітарист Макс – два «лінивці» на задньому сидінні автівки. Саме у такому складі о пів на першу дня ми вирушили у Ковель. Хлопці не знали чого чекати від концерту, адже зізналися, що вперше виступатимуть на Волині. Простудіювавши мапу в атласі автомобільних шляхів України вирішили їхати через Луцьк. А заодно налагодити і там контакти з місцевими клубами, аби у майбутньому розширити географію концертної діяльності.

«Інкунабулівці» збираються до купи лише раз на тиждень у вікенд. Два роки тому вокаліст Юрко перебрався до Києва. Відтак, вихідні у хлопців проходять у творчій праці за закритими дверима репетиційки. І навіть зараз, не марнуючи часу і нагоди, що зібралися разом, вони, насолоджуючись прослуховуванням музики у дорозі, працюють. Ретельно аналізують новинки альтернативної музики Заходу, простежують усі фішки і проколи у творчості і звучанні колег. Вникаючи у суть розмови хлопців, розумію, що маю трохи неповноцінні вуха. Я чую цілісність композиції, тобто музику і вокал, а вони також чують кожен інструмент окремо: вокал, гітару, барабани, бас…

Через дві години, трохи зголоднівши, зупинилися у луцькій «Рок-хаті» на обід. Подарували директорові закладу диск (дебютний альбом команди «Невидане»), попили кави-чаю, обмінялися контактами. Перший крок у знайомстві з волинським концертним майданчиком зроблено. Проте, не могли поїхати з міста не заглянувши у легендарний рок-клуб – «Майдан». І яким же було радісне здивування «Інкунабули», коли переступивши поріг клубу вони зустріли кіровоградських друзів з гурту «Внутри звука», які саме готувалися до свого вечірнього виступу. Хлопці на кілька хвилин погуртувалися за інтересами – барабанщик з барабанщиком, гітарист з гітаристом… І, врешті-решт, обмінявшись побажаннями успіху, ми помчали до Ковеля.

До палацу культури ім. Т. Шевченка, де мав відбуватися фестиваль «Артерія» прибули рівно о 17, у цей же час у львівському клубі «Далі» стартував «ROCK.LVIV», де «Інкунабула» була представлена хедлайнерами вечора. «Якщо саунд-чек закіниться вчасно, і концерт розпочнеться без запізнень, у нас буде три години на дорогу до Львова», - розмірковував у голос вокаліст і басист Юрко. Проте, без запізнення не обійшлося. «Інкунабула» вийшли на сцену першими. З перших акордів їхньої «Народної» стало зрозуміло, що хвилюватися за те, що публіка їх не знає, було неварто.

…У перебіжці від гримерки до машини Юрко встиг ще роздати кілька автографів дівчаткам. До львівського виступу залишалося дві години. Захекані, у стані піднесення після виступу хлопці заскочили у авто і натиснули «на газ». Дорогу ускладнювала темрява і дощ. На щастя, я не бачила спідометра, бо Рома веселив мене анегдотами і час від часу поповнював мій запас нецензурної лексики, коли мало не під колесами у нас з темряви виринала якась випадкова фіра чи перелякана бабця… Порада на майбутнє – не переходьте дорогу перед авто музакантів, що поспішають на концерт.

А тим часом ведучі і музиканти «Рок-Львова» як могли відтягували час. Треба віддати «Інкунабулівцям» належне, - виснажені фізично, вийшовши з авто прямо на сцену вони «порвали» тих небагатьох, хто терпляче на них чекав. З першими нотами «залили» публіку енергетикою драйву. І хоч це «Інкунабула» були іменинниками, подарунки дісталися публіці – окрім традиційних власних концертних композицій хлопці бездоганно виконали кавер-версію композиції «Aerials» відомого альтернативного гурту «System Of A Down».

Попри всі стереотипи, що свято без пива і горілки – не свято, а вічними супутниками музикантів є алкоголь та рок-н-рол, власний день народження «інкунабульці» відсвяткували «без градусу» у крові, зате з десертом - для повної насолоди музиканти засипали публіку цукерками.

...Радість відчуття землі під ногами біля клубу після «польоту» по темній трасі переповнює мене ще досі. У такі моменти, розумію, що світ прекрасний, а зіркове життя видається чарівною казкою лише якщо споглядати все, що діється на сцені з партеру. Переступивши ж поріг за лаштунків, ще раз пересвідчуєшся, що нічого в житті не дається легко...