Фестиваль „День Незалежності в Уніжі”: Перезавантеження
Вдруге за це літо ноги і попутній транспорт привели мене до Унежа - цього разу на святкування Дня Незалежності. Зважаючи, що це був другий фестиваль цього річ на тому ж місці, порівнянь з першим фестом в Унежі не уникнути. За організаційним рівнем фестиваль пройшов на рівні минулого, програма була доволі насиченою. Тут і літературні читання за участі Євгенії Кононенко, Марини Павленко, Богдана-Олега Горобчука, Вано Крюгера, Остапа Сливинського, Карини Тумаєвої, Ірени Шувалової (в суботу молоді поети виступали ще й під час концерту між виступами гуртів), і майстер-класи з боді-арту, і кіноклуб з чудовою підбіркою фільмів, і дискусійний клуб, і змагання з графіті, і школа танців, і, звісно, потужна концертна програма.Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Орест Калиняк
Першого дня гостей фестивалю розважали Тарас Читинський, Сергій Шишкін, Рутенія, Транс-Формер, Кораллі, Перлини Степу, Полинове Поле, Серцевий Напад та Тінь Сонця.
Другого дня музичну естафету підхопили Сад, Amalgamma, Гуцул Каліпсо, Брем Стокер та От Вінта.
Останні відіграли дуже потужну програму, немов вибачаючись за те, що гроза завадила їх повноцінному виступові на першому фестивалі. Дещо здивувало, що лазерне шоу не завершувало фестиваль, як минулого разу, а відбулось якраз перед виступом От Вінта. З плюсів і цікавих ідей даного фестивалю хочеться відмітити нормально зроблений реєстраційний пункт, дуже оригінально виглядав пам’ятник інструментам зламаним під час розбудови Кузні і, звісно, цікавіші дискусії ніж попереднього разу, особливо дискусія за участі Тараса Прохаська та Галини Дичковської. Та не обійшлося і без ложки дьогтю: перш за все негативне враження справила створена кимсь з організаторів карта території фестивалю, яка була надрукована в програмках, які роздавались при реєстрації, а також висіла досить довгий час на сторінці фестивалю в Інтернеті. Так, карта жартівлива, але називати межу території фестивалю «кордоном з рагулізмом», а тих, хто ззовні – рагулями, імхо, ідіотизм і дуже нагадує фразу з книги Ірени Карпи «всі довкола підераси, а я - білочка».
Продовжились і перебої з електрикою. Причому, якщо на першому фестивалі збій на лінії електропередач був лише один і то під час сильної грози, то цього разу їх було вже два (в суботу під час концерту і в неділю в першій половині дня), через що в неділю кіно клуб та концерт почались із значними запізненнями. Звісно, генератор автономного живлення для сцени то розкіш, але зважаючи на таку ситуацію з електрикою, організаторам варто задуматись що в кінцевому плані для них дорожче: автономне живлення чи фестиваль без подібних ексцесів.
Більше ні до чого придертись мені не вдалось - загальне враження як і першого разу дуже позитивне. Сподіваюсь, наступного року фестивалі в Унежі будуть ще кращими.
Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Орест Калиняк
