фестиваль "День Незалежності з Махном": Чинуші біжать в Київ, народ - в Гуляйполе"
Цього року вже втретє в Гуляйполі на День державного Прапору і День Незалежності відбувається психічно-анархічне дійство (а офіційно музично-літературний андеграундний фестиваль) «День Незалежності з Махно». Одразу слід сказати, що на відміну від минулих років фестиваль став платним і за перебування на території фестивалю (а саме на стадіоні «Сільмаш», де відбувалась основна частина) до 00.00 вам довелось би віддати у добрі волонтерські руки 25 гривень, а за дводенне перебування на стадіоні із встановленням намету – 50. Але це засмутити ніяким чином не могло, бо попереду чекали багато перформансів та виступів.Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Павло Коваленко, Юлія Тихонова
Про житло ще окремо потрібно сказати декілька слів. Основним місцем для житла у багатьох звичайно були намети, які у декого були встановлені на стадіоні (вже сказано за скільки) і за його межами (безкоштовно). Якщо ви бажаєте жити із комфортом, то звичайно можете посилитися у готелі (так, в Гуляйполі є готель, скільки б в мене це ви разів не перепрошували б!), або ж у доброго місцевого люду. Я, наприклад, виклав 40 гривень за два дні і жив у доволі непоганих умовах. Але кожний здає хати або квартири по своїй ціні, у проміжку 20-80 гривень на добу.
Розпочався фестиваль із традиційного про’їзду тачанок по місту. Красиво, ефектно і навіть трохи пафосно. Але ж ефектно!:) Офіційно відкрито фестиваль було о 12.00 оргкомітетом, очолюваним Олесем Донієм. І одразу ж понеслося! «Махновські читання з тачанки» за участю С. Поваляєвої, Л. Ульяненко, С. Жадана, П. Коробчука, Д. Лазуткіна, О. Коржа та багатьох інших. Одразу після читань, тачанки переїхали на «Кінне поле», де брали певну участь у виступі кінного театру.
Денна частина поділялася на три дислокації. Мала сцена стадіону «Сільмаш», та велика та мала сцени Будинку культури. В перший день на малій сцені стадіону Сашко Лірник розповідав свої «заборонені казки», відбувся перформанс від Ісмета Шейха-Заде (м. Бахчисарай), а також проводились літературні читання.
Велика сцена Будинку культури була віддана на розрив гурту «Neolithic project» (м. Київ), Леся Рой та гурт «Телері» (м. Київ) та Сергію Жадану разом із «Собаками в космосі» (м. Харків). Також відбулися там так звані «Гламурні махновські читання», на яких знову були помічені Поваляєва, Корж, Ульяненко, Сливинський та інші. А мала сцена, була свого роду кінотеатром, в якому в перший день показали фільми В. Шкурина «Непрощенні: Махно» та Ю. Покальчука «Зона особливої уваги».
Вечірня ж програма відбувалася на головній сцені стадіону «Сільмаш». Ведучими виступали Р. Півень та А. Полежака. Відкривала перший день київська команда «Дримба Да Дзиґа». Глядачі напевно не очікували від маловідомої для багатьох гурту такого драйвового виступу. Етно-ска-рок цієї групи завів усіх майже з півоберта. Продовжила рвати на шмаття гуляйпільську публіку івано-франківська група «Фліт». «Їжачки» виконали пісні з обох альбомів, а також синглову «Лаю Себе». Одразу після виступу інтелігентних франківських панків підводились результати конкурсу на найкращий махновський одяг (а щодо одягу, то людей у шинелях, папахах, галіфе та інших речах махновського періоду було просто безліч. Кожний другий). Потім, замість заявлених у програмі «Топоркестра» (м. Києв) з’явились «Собаки в космосі» (м. Харків), які спочатку зіграли декілька пісень на вірші С. Жадана, у виконанні автора, а потім вже видали трохи власного матеріалу.
Далі - більше. За кілька тижнів до початку фестивалю з’явилась інформація, що в Гуляйполе їде російська співачка Надєжда Бабкіна. Звісно увесь люд сприйняв це повідомлення з широкорозплющенними очима. Але ж виявилось, що це не вона зовсім, а Сергій Бабкін (екс-учасник «5nizza», а тепер - сольний артист) з’явиться в анархічній столиці. Щодо Бабкіна, то його виступ сприйняли по різному. Ну, по-перше, це Сергій змінив акустичну гітару на електро, а також взяв до себе в команду ще музикантів. Це радувало. По-друге, пісні виконані Сергієм були українською мовою. Це теж напевно радувало. Але ж наскільки депресивно виглядав Сергій, після виступів попередніх команд. Над Гуляйполем просто нависла тиша. Це і є по-третє, але радувало не дуже.
Закривали перший день «Мертвий півень». Тут коментарі зайві. Як завжди - яскравий, драйвовий та артистичний виступ. Усі хіти плюс стара пісня «Сестро» з новою присвятою Грузії (раніше присвята була Чечні). Стадіон підспівував кожне слово. По закінченні був салют, одразу після якого відбулася «зачистка стадіону» (тобто всіх, хто придбав браслет за 25 гривень. Доречи слід сказати, що браслетів організатори цього року зробили менше, ніж прибуло публіки, тому у багатьох виникали певні проблеми із охороною). Вночі відбувалися виступи бардів, перформанс від театру «Homo ludens» (м. Харків) та повстанські співанки від Журби.
День другий. Мешканців стадіону чекала екстрімпобудка від гурту «DEMENT» (м. Гуляйполе). А далі, все повторювалось за першоденним сценарієм. Тачанки, кінне поле, такий самий театр. Денна програма знову у трьох місцях. На стадіоні Сашко Лірник не втомлювався розповідати свої казки, барди співали своїх пісень, відбулася лекція Андрія Окари (м. Москва, Росія) «Чи є український анархо націоналізм загрозою для російської імперської ідеї?», а потім битва барабанщиків. На великій сцені будинку культури виступали гурти «Джамбібум» (м. Мінськ, Білорусь) та «Мандариновий рай» (м. Черкаси), поетичний клуб «99» (м. Запоріжжя) та відбувся «Махновський слем». Про це - окремо. Дісь було щось на кшталт реп-батла у Сполучених Штатах, але з нашим українським колоритом. Дуже веселе явище, скажу вам чесно. У малій залі, прозваній кінотеатром, крутили фільми: «Людина з кіноапаратом» (1929р.),реж. Дзиґа Вертов, «Три любові Степана Бандери», реж. Ю. Луканов та інші.
Вечірня програма розпочиналася із звичних для Махнофесту перформансів: «Томатний лідер нації» та «Поетичний боді-арт»
. Перший – це можливість кожному бажаючому засадити помідором у карикатурний портрет «улюбленого» політика, а другий – це можливість для поетів за допомогою фарби та оголених дівочих тіл донести свою творчість до людей. На другий перформанс допускали лише пресу. Чому – незрозуміло. А журналісти в Україні виявляться у якості професійної техніки можуть використовувати мобільні телефони.Вечірній концерт розпочали гості з Білорусі «IQ-48». Залишили білоруси по собі приємні спогади та купу розчервонілих від танців людей. Продовжили кияни «Крихітка Цахес». Вокал Каші Сальцової змусив багато пар обійнявшись процілуватися весь виступ гурту. А сама ж Каша постійно повторювала зі сцени про необхідність презервативів у наметах
Не обійшлося і без Артууура, зірки всіх літніх фестивалів України. Нарешті побачили його справжнє обличчя!
Далі - «Бумбокс». Хливнюк, Валік та Муха видали повністю україномовну програму, хоч глядачі і просили заспівати «Вахтерам» та «Та4то». Дуже популярний останнім часом «Бумбокс», який встиг побувати вже на багатьох фестивалях за це літо був нагороджений довгими оплесками і оваціями Гуляйполя.
І ось те, чого дуже довго чекали усі. Хедлайнери другого дня, молдовани «Zdob Si Zdub». Те, що відбувалося на стадіоні важко передати словами. Пил стояв такий, що не видно було поруч стоячу людину (доречі на стадіоні взагалі не було газону, тому пил докучав постійно). Зіграли цигани усі найхітовіші пісні за весь час свого існування.
Роман Ягупов, лідер гурту, видавав якісь драйвові та незрозумілі танці, а під час закриття фестивалю і пострілів ведучих з револьверів у небо загадково посміхався. Знайомий молдованам дух анархізму. Щодо нічної програми, то вона залишилась ідентичною першому дню. А зранку люди почали покидати Гуляйполе, щоб наступного року повернутися, бо «Чинушки святкують у Києві, а справжні українці у Гуляйполі!»Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Павло Коваленко, Юлія Тихонова
