Фестиваль «ЗАХІД-2011» – українська земля, своя музика

Літо асоціюється в мене з сонцем, свободою і фестивалями. В Україні щороку з'являється все більше фестивалів. Проте лише деякі мають свою родзинку. Фестиваль «ЗАХІД», який відбувся цими вихідними,  акцентує на пропаганді саме української рок-музики.    

Щороку "ЗАХІД" змінює свою локацію. Цьогоріч фест відбувся у селі Родатичі Городоцького району Львівської області. Дитячий табір "Сонячна галявина"зустрів гостей привітним сонечком, проте занедбані приміщення бази віддавали ще старим, радянським запашком. Не знаю, кому більше пощастило – чи фестивальникам, які ночували у наметах біля озера (ночі в серпні вже доволі холодні), чи тим, які зупинилися у тарантінівських кімнатах відпочинку.

Незважаючи на це, погода та природа фесту додавали оптимізму.  Озерце, пагорби, сосновий ліс -- що більше треба для щастя? До того ж, програма  "ЗАХОДУ" була дуже насичена і припала до смаку найвибагливішим фестивальникам.  Літературна сцена, яка знаходилася у занедбаному залі із цвіллю на стелі та порохом у повітрі, додавала, чесно кажучи, більше колориту та ефекту тому всьому, що лилося зі сцени у зал.  Тут було що послухати. Невгамовний ведучий Владислав Шубєнков підливав масла у вогонь. Тож автори читали з ентузіазмом.  Найбільше припала до душі поезія переможця другої ночі слему – Зази Павліашвілі та білоруського поета Сергія Прилуцького  -- ми назвали його "білоруським Подерв’янським".  

На головній сцені музикувати починали о 15 годині, закінчували о 2-3 год ночі. Витримати 10-12 годин співів і танців під силу не кожному. До кінця залишалися лише  найстійкіші фани. Першого дня меломанів радували "Фіолет", "Ті, що падають вгору" "Брем стокер", "Квадраджесіма", "Юркеш" та "Оркестр ЧЕ". Якщо одні ("Мерва", "Квадраджесіма") порадували якісним звучанням, то інші в живому виконанні ("Ті, що падають вгору") – розчарували. 

Другого дня фестивальників запалювали панки. Невгамовні хлопці з "Оратанії" та "О.Торвальда" настільки розворушили публіку, що слемитись не припиняли і після, незважаючи на не зовсім відповідну музику для цього. "Крихітка" своїм інді-звучанням не залишила публіку байдужою.  Якісний звук, романтичні тексти, з ніжним голосом Саші Кольцової пісні співав цілий стадіон.  

Трембітно-амбітні карпатські вар'яти, як називають себе самі хлопці, "КораЛЛі" -- підірвали всіх до танцю. Дехто вперше спробував себе у стіні життя, проте після ударів в живіт та металевим кухликом в голову, зрозумів, що це й востаннє. Концерт дуже затягнувся, тож довгоочікувані всіма украбілі "От вінта" заграли майже о 2 годині ночі. Весела, запальна музика, відомі всім тексти тягнули фестивальників у хороводи. Проте сил та енергії вже не вистачало. Багато хто пішов спати, лише найстійкіші дочекалися "Люка" та "The вйо". Цікавинкою другого музичного вечора стало й несподіване як на рок-фестиваль освідчення  в коханні.

На третій день меломанів розважали моторні хлопці з "Роллікса", "Los Kolorados", "Фліту", "Гуцула Каліпсо", "Тіні сонця" та "Мертвого півня".

Незмінний ведучий трьох фестивалів "ЗАХОДУ" М'яч Дредбол тішив всіх не лише своїм гумором,  а й  екстравагантними вигодами на сцену на милицях. Допомагав йому файний київський хлопець Зеник.

Приємно відзначити, жодних крадіжок на фестивалі не було. Загублені гаманці, годинники та мобільні передавали ведучим, а ті – щасливим господарям.

На фестиваль "ЗАХІД" приїхали гості не лише із Заходу, а й Сходу України – з Полтави, Черкас, Харкова, Києва та інших міст. Цікавих  та колоритних гостей на фесті не бракувало. Якщо фестиваль триматиме свій стиль та дбатиме про кращу організацію,  здобуде всеукраїнський розмах і зможе стати найвідомішим заходом України.