Фінал. 21 листопада. Події, люди, телебачення...
День розпочався доволі цікаво. Мали «садити дерева». Навколо басейну-охолоджувача Палацу спорту купками, зграйками а іноді і самотньо гуртуються «команди» дитячого Євробачення. Всі чекають на начальство. Українське. Євровізійне уже тут. Діти навколо «своїх» ямок бавляться, позують та фоткаються, сміються в об’єктиви декількох камер. Рятує не по-осінньому рясне і радісне сонце. Далі відбувається містика. Як тільки з’являється вітчизняний віце-премєр з гуманітарних питань пан Васюник сонце... протестує і ховається за хмару. Начальство НТКУ невдоволено поглядає на кляте небо. Хмара чхає на них променями крізь себе і ліниво повзе далі. Подія теж. В інформаційному сенсі виявилося, що у світі всього два євровізійних «місця» з деревами на честь Євробачення. Сквер в Монтрьо звідки все і почалося. І от тепер коло ямок у Києві. «Ура!» Виголошена в мікрофони думка про те, що «колись через 20 років хтось з вас приїде до Києва і скаже- оце моє дерево» сподобалася. Динамічні промови і короткі оплески – та нумо до новесеньких лопат та сріблястих відер : саджати! Запитую у хлопців в новеньких маскувальних строях: «Що то дерево таке суто українське? «Туя». Ну що ж – іду по колу дивитися, як тую тую будуть саджати. По ходу отримую інформацію про,те що «вибір дерев був зроблений науковцями, які розрахували все: умови,вологість і т.п.- вийшла тая туя». Все- я спокійний. І за басейн і за туї. Джерело інформації з НТКУ не називаю – комерційна таємниця! Кумединка: всі ЗМІ кинулися знімати, як деревце саджає Ані Лорак: а раптом ніготь зламається, каблук вломиться, грязючка хлюпне і т.д. і т.п. На процедуру за участю начальства ніхто не звертає уваги. Зліва від посмішок пані Лорак –одинока фігурка шведки Мімі Санден. Вона абсолютно точно лопати в руках не тримала. Справа – порпається «начальство». Мужньо, з індивідуальною лопатою, на допомогу... начальству з КМ кидається представник від начальства НТКУ. Пані Санден закликає на допомогу двох бек-дівчаток. Фотографуються з лопатою. Поруч «в кадрі» стучить ніжкою в такт пісні про дитяче Євробачення журналістка одного з національних «телекомерційників» – пімпочка на мікрофоні видає її приналежність. Дітки радісно закопують тії туї. Процедура закінчена. Начальство тихо їде. Помічаю раптом,що одну з малесеньких нержавіючих табличок, що височать по-під місцями «посадки», цинічно скочем і білим папером заклеєно: «чьтоб ніхто нє дагадался». Звичайно ж дивлюся- а що «там»: «Це дерево росте завдяки Прем’єр-міністрові України Ю.В.Тимошенко». Пан Васюник, вочевидь, вкинув в ямку п’ять золотих, поки журналісти атакували «звєзду». На «дитячих» табличках вказані всі імена маленьких артистів і їх країни. Одна з дитячих єврокоманд на подію чомусь не прибула. Можливо «забули перевести годинник». Навколо одинокої туї і ями збираються представники певних ЗМІ. Мобільними уже напевне летять сенсації «пісенна команда....не з’явилася на урочистості...на знак протесту.... », блимають цифри. Хлопці в маскувальних строях самостійно вкрай відповідальне рішення прийняти не можуть . Ідучи до пресового центру, зустрічаю одного з віце-президентів НТКУ і коротко змальовую ситуацію. Начальство с ходу все розуміє і чимчикує назад до басейну. Поруч зі мною тьоті і дяді з купами на руках новесеньких лопат і сріблястих відер чимчикують в діаметрально протилежному боці: правильно в хазяйстві все знадобиться. Їхньому, а не НТКУ.
Пресовий центр став ще більш галасливим. Хоча день більш спокійний-знакових подій до фінального концерту не передбачається. Із задоволенням довідався, що з моїми думками знайомляться і професіонали. Дещицю додають. Викладу тезово. Всі технічні рішення формуються НТКУ. Європейська мовна спілка ставить завдання і висловлює побажання. Технарі з НТКУ вирішують, хто ці завдання буде вирішувати. Головне при виборі партнера-хто може запропонувати комплексне вирішення завдань.HD-петееска, яка є в Києві, «заряджена» виключно на показ футболу. Всі технічні служби на конкурсі працюють під жорстким та коректним контролем НТКУ. Про гроші – ні слова. 200 підрядників. Замовником всього є НТКУ. Довідка для тимчасового керівництва НТКУ: джерело інформації виявило бажання залишитися ананімним. Щодо «зарядженості» лише на певний вид видовища: як людина творча залишу тезу без коментарів! Далі пірнув в інтернет за цікавинками. Всього за всю історію дитячого Євробачення брали участь представники 26 країн. Керує подіями на конкурсі спеціяльний оргкомітет ЄМС. Голову обирають на 2 роки. На додачу: 2 вибраних члени з числа голів делегацій (Росія та Греція), представник країни організатора минулорічного конкурсу (Кіпр), конкурсу-2009 (Україна) та конкурсу-2010 (Білорусь). З посмішкою прочитав про «побажання» від ЄМС щодо одягу та макіяжу, який не має бути «дорослим». Хронометраж дитячого виконання має бути від 2 хвилин 30 секунд до 2.45. На сцені не більше 6 осіб. Цього року офіційного девізу-теми конкурсу немає. Тимчасове начальство НТКУ пропонувало «Людям на радість!» («For the joy of people») від Примаченко. То- немає? Чи не зуміли відстояти чи професійно запропонувати? Також виколупав дещо навколо грошей «великих». Євробаченнь. Україна витратила на «Євробачення-2005» суму еквівалентну 22 мільйонам євро. Після цього Греція в 2006 – 5,5 мільйонів. Ніде не читав і не чув, щоб хтось дорікнув за це еллінам. Фінляндія – 14. Сербія – 9,3. Відчуйте різницю! При цьому жодна країна не використовувала бюджетні кошти. Чомусь...
Непомітно прийшов вечір. Цього разу біля Палацу спорту протікав уже більш потужний людський потічок. Продовжуючи вже наболілу тему «так у кого тут весілля»: за декілька хвилин до початку шоу на сцені з’явився уже знайомий всім вікінг і «вгрузив» десятками кіловат в мікрофон щось англійською. Дрібненький вітчизняний чолов’яга переклав: ось тут ви нам не потрібні а ось тут у нас проблема з глядачами перейдіть сюди ближче до сцени. Закордонна команда «на всю катушку» продовжувала використовувати той факт,що глядачі в залі не платили за квитки, а значить автоматично ставали елементами декорацій. За хвильку після «команди» розпочалося найвеселіше: оскільки «ось тут» виявилося занадто близько до «тіл». А побігли в «тому» напрямі сотні людей. Про всяк випадок я закрив очі – адже охорона тіл до таких команд невідомого кого виявилася явно не готова. «Позиції» свої охорона відстояла: територія була швидко зачищена і посеред пустого місця так і височів грізний силует в потрібній позі зліва по кадру весь телевізійний вечір.
Музична частина шоу. Вкрай тішить умова конкурсу співати пісень рідною мовою. Фонограми і закордонні і наша практично однієї якості. Творчі рішення та прибамбаси тільки різні. Цього року енергійний, але прямолінійний європоп однозначно користувався більшими симпатіями глядачів, ніж цікаві національні або стилістичні звукові вирішення. Саме тому мій прогноз щодо перемоги білоруського «Валшєбнага кроліка» від Юри Демідовіча та товаришів по його хору виявився неточним. Жалкую, що продюсерам чи менеджерам не прийшла в голову ідея запросити для спільного виконання або запису дядєй з «Рамштайну» – от була би бомба! Нідерландцю Ральфу Макенбаху у «внутрішньому» рейтингу я віддавав друге місце – мене трохи не переконали пусті, застиглі і натреновані очі. Але вкрай вдалим і в’їдливим виявився його приспів. Взагалі конкурс відрізнявся активним «о-о-о-о-о-о-о-». І від шведки Міммі Санден і від росіянки Єкатєріни Рябової і від сербської команди «Нішта Лічно». Всі дітки продемонстрували точність і професійність виконання. Відвертих «півнів» не припустився ніхто.Мені запам’яталося м’яке грузинське багатоголосне вирішення своєї пісні «Синя птаха» від гурту «Принцеси». Всі продюсери, саунд-продюсери та звукорежисери, які періодично проходили повз, помітили виконання маленької бельгійки Лаури. Її мелодійний «йодль» навіть увійшов до відеопредставлення. Зазначу лишень, що напередодні виграшні і доволі важкі фрагментики з «особливою манерою співу з використанням грудних і фальцетних регістрів» (у-у-у-у-ф дописав таки) виглядали потужнішими і чистішими. Але фінал є фінал. Відчутно «підсів» голос навіть у майстровитої пані Лорак. Потужно виступила вірменська «футбольна команда» Лаури Айрапетян. Цікаво проспівав дует з Мальти «Франческа & Міакела» -кумедні тростинка та кулька. Намагалися переконати аудиторію Іоана Бьянка Анута з дівчатами танцюристками з Румунії. «По-дитячому», з зовсім непомітним макіяжем страждали від любові і стріляли очима в камери Рафаела Коста з Кіпру та Сара Маркоска з Македонії. Кількість дітей посеред зали та у вертикальних стовпах світла була значно більша. Атмосфера в Палаці спорту була весела і розкута. Навіть я трохи похвилювався під час голосування. Думаю: глядачі росходилися задоволені.
Коротко про світло та візуалізацію. Професіонали помітили відчутну різницю між світловою атмосферою репетицій і роботи. Картинка явно стала сірішою.На мою думку це повязано з тим, що пусті місця та порожнини в залі заповнили люди. Стало значно менше віддзеркалень – картинка стала менш яскравою, фактично блідою Незрозуміла ситуація зі світловим вирішенням виступу колективу «Ризома». Таке враження, що світловики просто припинили роботу. Як результат: повна відстуність світлових акцентів на важливих моментах виступів акробатів та головний приз в напівтемряві. І якщо на складних акробатичних виступах можливо не можна було ризикувати з безпекою, то залізячка брозплавитися піл променями явно не могла. Безперечна вдача – відеопредставлення учасників у своєрідному пластиліновоелектронному виконанні пана Степана Коваля. Ці живі, теплі та яскраві і, головне, наші картинки ще більше підкреслили разючу різницю із аскетичною закордонною чорно-білою сценографією.
Декілька слів про програму шоу. По перше здивувала відсутність виступу маленької Вікторії Петрик, адже вона як і «тьотя Лорак» виборола на Євробаченні 2 місце. Чесно виборола. Зустріта мною маленька, але дружня команда Петриків, сумно посміхаючись розповіла, що взагалі не була включена в українську делегацію, їх навіть не забезпечили житлом, вони добираються з передмістя Києва «своїм» ходом, їх навіть не пускають до дітей ні до євро ні до наших і т.д. і т.п. Хотів назвати кількість нулів в бюджеті, а потім побачив уважно слухачі очі Вікторії і махнув рукою. Дорослим записав, де вони можуть про все те почитати. Повернімося до концерту. В основі концепції шоу – фантастична тема подорожі у музичній скринці. Артисти проходять всередині агрегату і «знаходять чарівну квітку – символ дитячого Єврбачення».Так у мене в офіційній програмі. Поподорожували. Велика кількість дітей на сцені завжди викликає теплу ностальгію.Пані Лорак запропонувала, як уже було відмічено іноземною пресою, пісні англійською мовою від грецьких авторів з численним чоловічим балетом та численним і кумедним маленьким балетиком десь поруч – збоку сцени. Було голосно. А потім в абсолютній тиші (глядачі просто завмерли і відверто боялися навіть дихнути) пройшов фантастичний акробатичний етюд маленьких артистів пластичного театру «Різома» під керуванням знаного майстра Анатолія Залевського. Ця ефектна композиція підготувала появу на сцені головного призу київського дитячого Євробачення -«Дерева життя» (на ньому аж три квітки – не хвилюйтеся). 35-ти сантиметрова скульптура вагою 1.5 кілограми увінчала собою символічний вогонь з маленьких тіл і... залишилася на подіумі під час голосування – чекати на власника. Зал і, я думаю, багато хто в Європі вибухнув оплесками. Як не був схожий цей інтелігентний фаховий надсучасний український фінал шоу на багаточисленну, але чесно і старанно відпрацьовану дітками, «чєчьотку» з «матрьошкамі» на його початку. Діти зовсім не винні – просто в країні у нас живуть різні дяді і тьоті. Талановиті і не дуже.
До найболючішого. До телепоказу. Страшенно злий я йшов на заключну пресову конференцію. Думав зустрінутися там з євротеленачальниками і запитаю про зрозуміле практично всім. Скільки ще років пан Свен Стоянович буде показувати телеглядачам «однакове» Євробачення. Такий собі набір «телебарбі», відштампований китайськими (чи ні шведськими) виробниками. Невже телевізійники Європи цього не бачать? Невже в десятках телекомпаній старого континенту не має інших режисерів? Звичайно ж є! Євробачення тільки виграє від того,що показувати фінали будуть різні телевізійні команди і по-різному. І запам’ятається тоді воно на довгий час, а не пять хвилин. Маємо очевидну і дуже серьйозну всеєвропейську проблему. До деталей.Чи не вперше в кадрі на початку номерів «отримали» фігуру розпорядника, яка неквапливо плаває сценою.Писав уже і ще раз наголошую на тому,що показ може «вбити» музичний номер. Цього року абсолютно те саме. Кількість задуманих, спеціяльно поставлених командами з різних країн, і... «не помічених» телевізійниками деталей вражають. Росія: не показана і «не облизана» камерами парта з кумедними мерехтливими вогниками, яка сама (пригадуєте – казкову«пєчь») рухається на сцені. Вірменія: акцент з футбольними м’ячами, що вибиваються в зал (пісня нагадаю про футбол і «Барселону») та акробатичний етюд з мікрофоном,який спочатку лежить на сцені, а потім ефектно подається, пролітаючою підлогою на пузі учасницею балету, співачці. Румунія: для кого були зроблені фото-двійники учасниць групи, для кого танцівниця ефектним рухом голови скидає капелюшок і «вибухає» пасмами волосся на авансцені в кінці номеру? Грузія: навіщо фігурку синього птаху дівчатка обсипають сріблястим снігом? Нідерланди: для кого хлопці танцюють брейк-данс на сцені? Бельгія: навіщо діти вибодовують лежачі різні фігури на сцені? Мальта: навіщо команда роздала дітям в фан-зоні кумедні долоньки і акцентовано хлопала в свої долоні на сцені? Переляк телевізійників на білоруських «кроликах» це взагалі окрема тема – цьогоріч телевбито їх! Не дуже телепофартило і ефектному виносу Ані Лорак на руках танцюристів. Про маленьких танцюритсів на цьому виступі телевізійникм практично «забули». Українська творча команда про телепоказ виступу з піснею «Три тополі, три сурми» нашого Андроніка взагалі спокійно і без ідіоматичних виразів говорити не може: «вікінгам» було надано повне розкадрування із зазначенням кожної «їх» камери – нічого не враховано! Практично всі акценти старанно вибудованої хореографічної історії, пов’язаної з «пусканням водою віночків» і подальшим розвитком внутрішньої течії композиції не показані! Все яскраво, барвисто, начеб то зі зміною планів, і... не «ліпиться». В закордонних джерелах знайшов інформацію про те , що Свен Стоянович з командою запрошений особисто гр.Ткаченком. Для тих, хто не знає: це той, кого інший громадянин-Ілащук призначив «порулити дитячим Євробаченням в Україні». Як говорили і демонстрували ведучі шоу пан Тимур Мірошніченко і пані Ані Лорак – «уклін їм у пояс». Від усіх професійних телевізійників України, дітей, мам,татусів...
І ще одне я хотів запитати чи запропонувати: просто разюче кидається у вічі тотальна вікова різниця між дітьми. Малечу змінюють чарівні юні панянки. Там – стриб-скок, тут перша любов і сльози. Потрібен окремий конкурс для вікового сегменту від12 до 17 років. Або два дні конкурсу для різних вікових груп. Це буде правильно і коректно оскільки малеча шебетом своїм більш старших просто «виносить зі сцени».
Ще деякі нюанси. Всі професіонали знають, що таке титри. Для буржуазії це все одно, що порядок виступу в концерті для наших «звьозд».Там в контрактах розписані не тільки порядок подачі титрів а навіть розмір,місце на екрані, шрифт. Ну там «старінг» чи «ко-старінг» і т.д.. Іноді титри чи відсутність тирів – це гроші. Легендарним і кумедним є випадок з радянськоросійським актором Савелієм Крамаровим в Америці. Його епізод не війшов у фільм-скоротили. Скоротили його і в титрах. Американська акторська професійна спілка «відслідкувала» – Крамаров отримав чек із сумою виплаченого чималенького штрафу. Одним словом титри – це вагомий елемент інтелектуальної власності. А ще – це спосіб швидко і точно визначити «хто є хто» на видовищі. Спочатку «старінги», а вже потім десь там «нижче» менш знакові учасники. Дивлюся на титри дитячого Євробачення. Перший титр обговоримо пізніше. Отож: другий- їхні, третій- їхні, наші ведучі, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхній - оператор стадікаму Йохан Сандкліф (окрема респект і уважуха від автора!), їхній – технічний директор (а як же – ми керуємо всією технікою?), їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні, їхні.... Ну я думаю далі не потрібно. Питання «про весілля» ще будуть? За мої 15.000.000 гривень. 15.000.000 наших спонсорських. І ще за 8.000.000 їхніх. Тепер щодо першого титру і не тільки. Наскільки мені відомо за 70 років існування професійного телебачення в Україні і точно за 25 років моєї діяльності в цій сфері такого ще не було. Вітчизняний навколотелевізійний діяч на багатомільйонну українську та закордонну глядацьку аудиторію називає себе в титрах одного з найрейтинговіших видовищних ТБ-продуктів «Пупкін кома есквайр». Для довідки: «есквайр» – одне з дворянських звань, а в США і Англії ще й – почесний титул, що його присвоюють вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям. Професори місцеві і доктори заокеанські відпочивають! Спочатку я побачив це чорним по білому.Подумав: внутрішні папери НТКУ, ну вирішили підколоти улюблене начальство. Потім я угледів це на велетенських екранах Палацу спорту – думав збій сигналу. Зараз я маю повний відеозапис події з ефіру. Бажаючі можуть легко відшукати фотопортрети цього діяча на офіційному сайті Першого національного або спеціалізованих сайтах. Що шукаємо: людину яку «пустили в Європу» з дворянським титулом, яка не може відповісти на жодне фахове запитання, очі і вираз обличчя якої викликають серьйозні роздуми. «Оціночне судження» від атора цих рядків – це уже клініка! Колегам з НТКУ: спираючись на власний досвід спостереження за поведінкою певних персонажів на пресових конференціях та посеред людей я серьйозно починаю непокоїтися за ваше душевне, а тепер і за фізіологічне здоров’я- адже це вами керує. Тримайтеся. Сподіваюся ще трохи – до перевірок КРУ або відповідної експертизи. Я розумію, що в країні лютує свобода, тому конструктивна пропозиція: терміново підвищити все тимчасове керівництво НТКУ і запропонувати роботу у відповідних Секретаріаті або Адміністрації. Враховуючи набутий там досвід – з обов’язковою перевіркою наявності дипломів і довідок від психіатрів!
Вийшов в нічний Київ. Стомлені професіонали з НТКУ прямували додому. Відразу згадав на чім приїзжали і від’їзжали представники тимчасовго керівництва НТКУ – варіанти були різні, вочевидь в залежності від уподобань: «Каділлак» ( Eskalade) різного «фаршу» і комплектації -від 880.000 до 1.0000.000 гривень, «Мерседес» ML-троьхсотої серії – в районі 780.000. Вартість проїзду професійних телевізійників здається я знаю. Чим не привід в наступних розвідках «поговорити про святе».
sp;
sp; sp;
Олександр Зирін
український незалежний телевізійний оглядач
sp;
