Карта - не територія, а лише її зображення
Буває так, що душа прагне змін, а тіло заховане в купу зимового одягу й не так, щоб дуже бажає ранками виповзати з-під теплої ковдри... Але інколи тепло власної постілі варто замінити на тепло приємної зали, де залишив слід справжній вихор фантазії молодих та неабияк талановитих митців.
Таке відчуття тепла, зимової свіжості та молодої крові залишає виставка, що нещодавно відкрилась в галереї «Лавра». Величезний простір зали поділено і виправлено. Персонажі скульптурних робіт зайняли свої місця. Скульптурні будинки запалили яскраві вогні. Зі стін на Вас зирять такі справжні й такі видумані персонажі. В кутку затаївся рояль. А десь на другому поверсі шкребеться котеня...
Саме таку задумку має ця збірна виставка: об'єднати та показати, що не все, що можна бачити, не можна помацати. Що як щось намальовано на карті - десь це обов'язково є в більшому, яскравішому та справжньому вигляді. Карта - це ще не територія, а лише її зображення.
Зі слів одних відвідувачів, художники-дівчата більш вправні в техніці малюнка, художники-хлопці більш виразні в оформленні ідеї твору. Зі слів інших - деякі роботи варті особистих колекцій іменитих поціновувачів. Є люди, які набирають обертів і вдруге, втретє ходять залою, тому ще невзмозі відірвати погляд від творів, бажають зайвий раз окинути оком кожну роботу. А діти просто в захваті від забавних, майже казкових «Піонерів-зомбі» та будиночків із розвішаним лахміттям.
Але шостого січня тим, кому пощастило потрапити в галерею після 16.00 отримали подвійне, навіть потрійне задоволення: кожен їх крок супроводжували звуки рояля. Нон-стоп імпровізація не відпускала, вабила й захоплювала в полон. Й неможливо відрізнити класики від БГ серед тієї музики! Потім додався голос флейти, й виставкова зала перетворилася на казковий палац із небом замість стелі та білосніжними сніговими пагорбами замість звичайних стін.
Не скажу, чи повториться ця музична поема знов, але казку пообіцяти можу напевно! Твори молодих авторів чекають на Вас в галереї «Лавра» за адресою: вул. І. Мазепи, 17, аж до 16 січня 2009 року
Гарна рецензiя, але органiзаторам – величезний мiнус.
Коли 4.01 о 17:00 прийшли глянути експозицiю – нiц вже не працювало((
дякую, але не варто так – 4го січня було лише відкриття експозиції, виставка була готова десь близько 19.00 =) І що казати, якщо неприбрану кіпку сміття назвали об"єктом №101 ;) Заходьте ще!