Кияни стали свідками подій 13-го сторіччя

В суботу, 21 травня, коли в центрі Києва відбувались урочистості з приводу дня Європи, за декілька десятків кілометрів від столиці в селі Копачів Обухівського району мужні русичі мірялись силою, спритністю та вміннями відстоювати своє військо. Дійство на ристалищі, що датується 13 сторічям, відтворювали близько 500 реконструкторів,  яким ані спекотний день не страшний, ані напади Золотої Орди, ані міжусобиці князівські.  

На баскому коні в’їхав на ристалище князь Володимир Красне сонечко. Ведучі розповідають, що бої, спричинені міжусобицями між князями, тривали довгих 400 років. І тут починається видовище, від якого мурашки по тілу бігають, долоні пітніють та страх крадеться в серце: воїни-реконструктори поділилися на дві групи, які мали битись одна проти одної. Кожна група ділилась ще на три: передові бійці, основна частина та запас. До бою ставали по черзі. Незвичне видовище для жителів 21 сторіччя – чоловіки в кольчугах, в шоломах металевих, з сокирами, мечами, списами та щитами кидаються один на одного та розпочинають кривий  бій. Цікаво, що діти не жахались побаченого, а з не меншою цікавістю, ніж їхні батьки, спостерігали за подіями. Велична битва закінчилась, як кажуть сьогодні, дружбою. Проте, з поля декілька воїнів виводили під руки, ще кілька чоловіків звертались за допомогою через кровотечу з носа. Як виявилось, бути реконструктором – хобі небезпечне.

Після перерви на площі перед князем Володимиром та його жінкою воїни з різних князівств бились за звання найкращого витязя Русі. Це видовище було більш приємне, ніж попередня битва. Тут кожний міг показати свою майстерність володіння зброєю та витривалість. Суперників визначав сам князь. Бої спочатку проходили один на один, а на завершення дійства князь забажав побачити всіх витязів на ристалищі, і відбувся бій п’ять на п’ять.

Того ж вечора зійшлись у бою два війська відважних – військо Золотої Орди та Київської Русі. Чим закінчилась битва – відомо лише історії.

На ристалищі знаходилось колесо з червоними прапорами, яке символізувало  швидкоплинність часу та його значущість. Іноді, під поривами вітру, чи завзятості воїнів, воно починало крутитись.