«Руйнація 9»: мозок зруйновано!

«…А ти знаєш, що відбувалось на дев’ятій «Руйнації», дев’ятого квітня у Львові?..»

Для тих, хто не знає…там зривало дах, розкачувало, підіймало і збивало з ніг слухачів під альтернативну музику російських хедлайнерів: «5diez», «Stigmata» і  «Tracktor Bowling», а також скручувало м’язи шиї від українських гуртів: «ТОСТЕР»,  «The Last Of The Great Kings», «D.Hate», «SkinHate» та «АННА».

З дев’ятої години ранку і до другої дня натовп в очікуванні найбільш масштабного заходу української неформальної сцени пережив усі сезони року: гріло літнє сонце, до кісток пронизував весняний вітер, падав лапатий сніг, йшов дощ і навіть дрібний град. Люди купчились під навісами, грілись пивними й горілчаними еліксирами і мріяли потрапити до зали Палацу спорту «Україна». Було кілька особливо кмітливих підлітків, котрі ще до початку фесту набрались так, що львівська міліція зійшла їм за рідну матір.

Натовпу біля входу вкрай свербіло ввірватись і почати «руйнування». Потроху зала таки наповнилась. І ось, на сцені з’явився ведучий зі словами: «Ми відраховували дні, години і навіть хвилини… Так давайте відриватись, щоб вийти звідси в подертій одежі і гордо сказати: «Та пішли ви всі до дупи, ми з Руйнації 9!».

Юність – райдужна пора! Тобі все дозволено, здається, все до снаги. Своїм молодецьким ентузіазмом наповнювали сцену учасники гурту «The Last Of The Great Kings». Вони стали іскрою, що запалила незгасаюче полум’я альтернативи. Хлопці, років по сімнадцять кожен, старались донести слухачам свої ліричні пост-гранджеві мотиви. Сашко (вокаліст) так емоційно сприймав власні тексти, що його оченята аж мало не сльозились. З дванадцяти учасників на UNDERGROUND CONFRONTATION FEST №2  колектив зайняв перше місце, що свідчить про їх перспективне майбутнє. Формат музики , за словами самих виконавців, прийшовся до душі солоденьким дівчаткам і емо-хлопчикам, а також романтичним натурам з хмаринками в головах та квітами у волоссі. 

За «The Last Of The Great Kings» перед глядачами з’явився розвеселий панковий «Тостер». Вокаліст у мерчевому реглані «Motorhead», увесь спітнілий та розчервонілий, носився по сцені, наспівуючи драйвові пісеньки з політичним підтекстом. Басист, в окулярах, з метеликом на шиї, стрибав на всі боки, як завідна іграшка; гітарист, схожий на виконавця етно  у пістрявій сорочці, з дерев’яним намистом на шиї, спокійно й розмірено вів свою партію. Дмитро Кумар (вокаліст) вважає, що гурт віджив своє з тим репертуаром, що існує на даний момент. Дорослим дядькам не личить співати про «буки-глюки» чи скінхеда Васю. Саме тому зараз триває робота над новим матеріалом. Три треки музиканти презентували в рамках «Руйнації», ознаменувавши їх своєрідним гаслом «Країна – це не політики. Це…ми!». Якщо вдасться записати новий альбом, гурт відправиться у тур містами України, і, можливо, ми ще почуємо про них!

Публіка скандувала їх назву ще до виходу… Це вам не абищо, а «Stigmata».  Слухачі, як справжні члени клубу самовбивць, влаштували сайкл-піт та стіну смерті (особливо нагадували суїцидників дві дівчини, котрі, обійнявшись, ніби в останній раз, стояли в самому центрі приміщення, очікуючи, поки дві частини натовпу зімкнуться). Люди підспівували, чаділи, насолоджувались власним божевіллям і підіймали до стелі руки, показуючи «козу», давнішній винахід Ронні Джеймса Діо, що виражає любов до виконавців та захищає музику від занепаду, єднаючи публіку. Потужні, жорсткі ритми перепліталися з ніжними заспівами, звук приглушував і ніби змушував зрозуміти, що ти живий. Музиканти виконали більшість пісень з останнього альбому («Мой путь»), а також порадували публіку старими треками: «Осень», «Крылья» та ін. Приємною несподіванкою став кавер на культову пісню свого часу – «Перемен» гурту «КИНО». Цим хлопцям хочеться грати і вони, не дивлячись ні на що, крокують своєю дорогою вперед!

Долучився до фестивалю і нещодавно зібраний колектив «D.Hate». Це своєрідний гурт ветеранів альтернативної сцени, які створили свій район ненависті, міці у музиці. Їх програму скоротили за браком часу, та вони були варті уваги, частина публіки увійшла в своєрідний резонанс з цими учасниками «Руйнації». Виконавці демонстрували активність та агресивність у виконанні тяжких, металічних треків.

Дредастий барабанщик, ексцентричний басист у спідниці і емблема з п’ятьма дієзами… Ladies and gentlemen, please welcome – «5diez»! «Искра», «Спрут», «Куча мыслей в голове» – від такого репертуару публіку рознесло в хлам. Протягом всього виступу велася відеозйомка для майбутнього кліпу гурту. За словами вокаліста, всі міста повинні знати, що у Львові відбувалось найкрутіше зібрання! Це дійсно грандіозне і епатажне дійство, у всіх виконавців і глядачів задоволені, хоч і суворі обличчя. Українська публіка показує теплий прийом і протягом всього виступу залишається бадьорою, ніхто не залишає залу, настільки захопили дієзи слухачів. Гурт виконав кавер на трек їх улюблених виконавців «Prodigy». По закінченні виступу в зал кинули подарунок – фрізбі із автографами учасників колективу.

«АННА» виступила з вже улюбленими для слухачів треками з останнього альбому «Срібна змія», та деяким олдовим матеріалом. Віктор Новосьолов насолоджувався своїм дітищем – «Руйнацією». Шкода, що зіграли мало! Проте, це було драйвово і по-домашньому.

Стемніло, яскравіше заграло світло прожекторів і на сцену піднявся  «Tracktor Bowling».  Гурт приємно здивувало значне наповнення зали і теплий прийом. Ліричні тексти, жіночий вокал і якісний саунд вривались в душу, зачіпаючи якісь потаємні струни. Зала співала з розумінням і нетиповою ніжністю. Лу (вокалістка) нібивкладала всю себе, до краплини, у кожне слово текстів. Атмосфера небувалої чуйності та щирості заповнила Палац спорту.  Під сценою з’явились учасники  «Stigmat-и», щоб виразити респект і підтримку «тракторам». Крім того, у залі знаходились учасники фан-клубу гурту, котрі слідують за своїми улюбленцями на всіх концертах.

Закривав цьогорічну «Руйнацію» колектив «SkinHate».  Вокаліст майже увесь час перебував під сценою, контактуючи зі слухачами. Коли він підходив ближче до огорожі, дівчата просто налітали на нього юрбою, починали обнімати, гладити і цілувати, Куст був змушений просто-таки видиратись з чіпких дамських ручок.  Залу остаточно прорвало, коли піднесли мікрофон до слухачів: за право проспівати почалась справжня давка . Трек «Паскуда» став апогеєм феєрії . На завершальних акордах залишився лише гіркувато-солодкий смак насолоди!

Щаслива, хоч і втомлена публіка йшла додому чи на афтер-паті з відчуттям задоволення від того, що їх мозок зруйновано шаленою музикою і тепер їм відкрито нові незвідані грані життя. Таке неможливо забути і обов’язково необхідно відчути!