LЮК: VIVA RASTA ?!
21 березня 2003 року у книжковій кав'ярні Бабуїн відбувся виступ групи ЛЮК. Дорогою туди я натрапляла на (добре, що не в...) велику кількість дорожніх люків і зрозуміла, що це знак.Все, що на той момент мені було відомо про цю формацію – це те, що вони з Харкова і що грають модну музичку. Що ж до стилю, то один майстер вигадування анонсів, здається, визначив його найвдаліше: "сумбурна суміш лаундж-раста-фанкі помножених на східно-українську недбалість та впертість". Отак!
Як на підбір, учасники групи відзначаються надзвичайною яскравістю зовнішнього вигляду. Така і музика. Із солодкуватим присмаком. Склад групи: 6 чоловік. Нестандартність лише у кількості солістів – їх же бо двоє.
Недбалість виражається, властиво, у рухах соліста, вільних та природних, доповнюваних звабливою посмішкою солістки.
Впертість – риса, характерна навіть не для всіх столичних команд. Їх довго викликали на біс. І треба віддати належне – не дарма. Під кінець таки вдалося розворушити публіку і під сценою утворилося невеличке коло, де проходив лаудж-раста-фанкі обряд. ВІВА РАСТА?!
Що тішить, вони мають свій ритм: джага – джага!
