категорії: музика репортаж

Дмитро Мулигін: «Раб лампы — это не про меня»

теґи: Дмитро Мулигін, Творча майстерня TMIN, Харків, квартирник

Дмитро Мулигін, фото автораУ його піснях — свобода,вітер і дух полів. Це жаль за тим, що минає і віра у те, що «мгла развеется, песня справится». Гіркі сльози від того, що наболіло, і нестримна сила боротися і йти далі. 15 травня за підтримки творчої майстерні «TMiN» у Харкові відбувся квартирник російського музиканта Дмитра Мулигіна, гурт «Ворон Кухта».

Затишне маленьке коло справжніх поціновувачів, м’яке світло кімнатних лапм і музика, яку створюють просто на очах. Тут немає криків «Я хочу бачити ваші руки!», тут зникає поняття зірковості, а лишається тільки щирість і почуття, які переживають одночасно і митець, і слухачі. Саме такий настрій панував на квартирнику Дмитра Мулигіна.

Забувши про будь-яку серйозність, перед початком виступу Діма зробив для присутніх майстер-клас із виготовлення паперових корабликів і дудіння у стеблинки з кульбабок. Вийшов такий собі кульбабко-оркестр, і всі вирішили, що грати на гітарах — «ацтой», час повератится до природи. Проте, все ж гітарам цього вечора також дали слово, і першими це зробили учасники харківського гурту «Морж», виконавши композиції «Нежный Брежнев», «Пластилиновая балерина» і «Дворник ядовитый».

А потім на імпровізовану сцену вийшов російський гість. Діма при нас налаштовував нещодавно поставлені струни, жалівся, що вже так багато всього понаписував, що й не пам’ятає всіх слів, але коли грав — то просто-таки віддавався на повну. Розпочав із «Одолей-трава», виконав улюблені публікою «Журавли», «Спрячь в ладонях слезы». Присвятив композицію про індіанців, яких «вырубают, нагибают» тим, хто «ще не награвся». І в кожній пісні — нестримна свобода, що живе в душі талановитого музиканта: «веселый ветер цветущих степей», «покоряйсь дурной свободе», «там, где встает ковыль, хранит дух оберег», «раб лампы — это не про меня»…

Завершив вечір музикант піснею на слова О.Блока із нового альбому, який має невдовзі вийти. «Так вийшло, що за три тижні я написав цілий альбом. Просто відкрив збірку віршів Блока, поглянув на один — зрозумів, що це пісня, поглянув на інший — теж пісня…Це дивно як для мене, адже я завжди пишу слова сам, але це ж справжня лірика, це ж Блок!» — розповів Діма.  «Мені знадобилося три тижні, щоб написати альбом, два роки, щоб знайти музикантів для запису і майже півтора року, щоб його записати. І вже зовсім скоро він нарешті вийде!»