Монополія на “Маленького принца”
5 травня 2006 року видавництво "Кальварія" дало прес-конференцію з приводу української епопеї зі славетним твором Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц". Йшлося, звичайно ж, про авторські права, про те, хто кого приручив, за які гроші, на якій підставі, й хто за кого несе відповідальність. Все за класиком. Адже на початку вересня 2005 року видавництво "Кальварія" випустило перше в Україні, за їхніми словами, легальне видання "Маленткого принца". Всі інші видання були контрафактними, себто неправильно перекладеними й піратськими, випущеними без врахування авторських прав.
Представники "Кальварії" зазначили, що "Маленький принц" у Франції є більш недоторканою книгою ніж Біблія. У жодному виданні не може бути змінено навіть коми, кожен малюнок мусить бути саме на тому місці, на якому йому призначив бути сам Сент-Екзюпері, це застережено до 2014 року. "Така воля автора, а може Аллаха", – зазначили представники "Кальварії". За їхніми ж словами, таке видання, "в якому все було саме там, де воно повинно бути", було нарешті ними зроблено.
"Ще кілька місяців до того, видавництво "Кальварія" взагалі не планувало випускати дитячої літератури. Ми випускали лише книжки для дорослих. Але до підійшли й запропонували купити права на "Маленького принца". Ми зробили великі очі, адже ми думали, що права на нього в Україні вже давно куплені. Але нам відповіли, що жоден видавець не купував права на видання "Маленького принца" українською мовою. Вони нам зробили дуже вигідну пропозицію, пропозицію, від якої ми не могли відмовитись. Деталі становлять комерційну таємницю, але це була дуже вигідна пропозиція. Причому це була їхня ініціатива", – підкреслив головний редактор видавництва "Кальварія" Петро Мацкевич. Спочатку планувалось взяти за перекладача Анатолія Перепадю, але він сказав, що з кимось колись підписав угоду, загубив її й не знає, що там написано. Можливо, вона ще дійсна, отже за перекладача взяли Леоніда Кононовича.
16 вересня 2005 року у Львові під час Форуму видавців "Кальварія" дала "контрацептивну" прес-конференцію, на якій звернулася до решти видавництв, які здійснювали видання "Маленького принца" з пропозицією сісти за стіл переговорів та вирішити, що робити з контрафактними книжками "Маленького принца". Пропозиція залишилась без відповіді, але, за їхніми словами, всі ці видавці підходили й купували їхнього "Маленького принца". На цій же прес-конференції було підписано угоду про надання "Кальварією" ліцензії на українське видання "Маленького принца" Книжковому клубові "Клуб книжкового дозвілля". Незважаючи на те, що тоді месидж "Кальварії" заклишився без відповіді, він дійшов до своїх адресатів, бо відтоді, за словами представників "Кальварії", в інтерв'ю зовсім не присвячених авторським правам різні видавці почали казати, що "в них вкрали ідею видання "Маленького принца"".
4 січня 2006 року "Кальварія" звернулась з офіційним листом-попередженням всім видавництвам, щодо яких вона мала інформацію, що вони здійснювали видання "Маленького принца", в якому, знову ж таки, запропонувала сіти за стіл переговорів й мирно владнати ситуацію. Першим зреагувало державне видавництво "Світ", з яким було вирішено, що робити зі залишками накладу, й яке зобов'язалось нових видань не робити. Ще до цього усно відповіло видавництво "Фоліо", яке зайняло позицію, що "якщо ви все доведете письмово, справу буде вирішено". "Мы были не правы. Признаем свою ошибку. Это было выявлено не в первый момент, а поздже. Может, где-то недоработали юристы", – зазначив представник "Фоліо". На сьогодні з цими видавництвами проблему залагоджено. Також було вирішено справу з видавництвами "Школа", в якого на той момент вже закінчився наклад "Маленького принца", та "Махаон Україна", яке письмово зобов'язалось не робити більше видань "Маленького принца". "Вважається, що в Україні авторське право або не можна захистити взагалі, або можна захистити лише в судовому порядку, так що це хороший прецедент, що справу було вирішено мирно, в досудовому порядку. Приємно, що в Україні можна вести цивілізовану розмову", – підсумували представники "Кальварії".
Контрафактні книжки "Маленького принца" не будуть палити, що було б, погодьтесь, блюзнірством, більшість їх передадуть дитячим будинкам, але з 1 січня 2007 року, згідно домовленості, їх не повинно бути в продажу.
Найцікавіше було з державним видавництвом "Веселка". "Це взагалі веселе, смішне видавництво", – зазначають представники "Кальварії", – "Ми отримали лист від заступника директора видавництво "Веселка" пані Козлової С.А., в якому вона стверджувала, що "весь наклад "Маленького принца", виданого видавництвом "Веселка" в 2003 році, вже розійшовся", а "вашу інформацію ми неодмінно враховуватимемо в роботі". Лист датовано від 14 лютого 2006 року, але в той же день, представники видавництва "Кальварія" купили "Маленького принца" у видавництві "Веселка", чек і книжку збережено. "Тобто пані Козлова збрехала", – зробили логічний висновок представники видавництва "Кальварія". На електронні листи вона не відповідає. "Ми вважаємо справу незакритою й будемо, очевидно, звертатись до суду щоб захистити свої права", – підкреслили представники "Кальварії".
Також справу ще не залагоджено з двома тернопільськими видавництвами, з "Підручниками і посібниками" й "Навчальною книгою Богдан", які, за словами представників "Кальварії", вміщують повний, або майже повний текст "Маленького принца" в своїх хрестоматіях, мотивуючи це тим, що Закон України "Про авторське право і суміжні права" дозволяє вільно, без дозволу правовласника, використовувати в якості ілюстрацій і цитат літературні твори у "обсягах виправданих поставленою метою" у виданнях навчального характеру. При цьому вони, за словами представників видавництва "Кальварія" можуть переказати кілька розділів, а 80 відсотків тексту вмістити в хрестоматії. Представники видавництва "Кальварія" не погоджуються з цим їхнім правом, посилаючись на Бернську конвенцію про охорону художніх і літературних творів, яка за Конституцією України має пріорітет над законодавством України, й в якій сказано, що "мають бути дотримані добрі звичаї", до яких, на думку видавництва "Кальварія" не належить вміщення в хрестоматії 80 відсотків твору, яке вони вважають звичайнісінькою крадіжкою.
Загалом, можна зробити висновок, що боротьба за "Маленького принца" триває, а це означає, що український книжковий ринок, попри його цьогочасне тяжке становище є все ж таки, незважаючи ні на що, перспективним, що не може радувати.
