категорії: репортаж

На українському фестивалі московські шпіони літали на кулях

теґи: Василь Зінкевич, Ковчег, Львівські музики, Мандри, Павло Дворський, Пікардійська терція, Ріка життя, Скриня, Файно, Чисті джерела Бугу

Що не кажи, а Україну останнім часом добряче зафестивалило. Студенти з цього приводу вже давненько радісно потирають руки, а от що робити старшим людям, які не горять бажанням тиснутись в електричках, топтатись на концерті якихось панків чи три дні поспіль їсти суху мівіну? Про це потурбувались організатори фестивалю «Чисті джерела Бугу», що з 28 по 31 серпня проходив у селі Верхобуж, Золочівського району, Львівської області.

Таке дійство в цих краях відбувалось вперше, тому про нього анонсували у місцевих газетах два місяці наперед і перймались, що ж з того вийде чи не в кожній сім'ї. Фішкою фестивалю стало означення міжнародний та екологічний. Щодо першого, то сумнівів не було: програма передбачала приїзд гостей з Білорусії та Польщі, а от чому зачепили болісну тему української екології розкажу докладніше. Справа в тому, що місце фестивалю – село Верхобуж, вибрали не випадково. Саме тут бере початок річка Західний Буг, що несе свої води через територію України, Білорусії, Польщі і вливає їх у Балтійське море. Русло терміново потребувало допомоги, тому взялись його рятувати силами всього Золочівського району, а заодно й фестиваль поблизу організували.

Все дійство відбувало на горі Збіч, де встановили велику і малу сцени, іншими словами денну і вечірню. На денній виступали місцеві фольклорні колективи, вечірня, відповідно, приймала відомих, можна навіть сказати, зіркових метрів української естради. Окрім того, всі гості стали очевидцями своєрідної презентації краю: кожна сільська рада району побудувала спеціальну хатинку, в якій презентували вироби з підручних матеріалів, вишиванки і рушники місцевих майстринь, а також ярмаркували ремеслами Галичини. По всій території бігали підлітки-волонтери, очищаючи територію від наслідків цивілізації: пляшок, кульочків, папірців та інших фестивальних атрибутів.

За словами Олександра Ганущина (за його плечима організація «Під каменя-2007,8») площа гори дозволяє приймати по 10 тисяч осіб щоденно. «Ми потурбувались, щоб усім вистачило від хліба і до пива…», - запевнив він. Не гаючи часу, я кинулась перевіряти сказане і повинна повністю погодитись – смачно поїсти і весело погудіти за чаркою у Верхобужі можна було без проблем.

Щодо музичної частини, то перший день відзначився маленьким сюрпризом, який згодом розтягнувся на всі три фестивальні дні: кожний запланований виступ починався з невеличким запізненням, змінилась черговість виступу колективів. Проте, нікому це не принесло клопоту і вже ввечері стартував концерт за участю гуртів: «Джазова фіра», «Ковчег». «Файно», «Львівські музики», Народного артиста України Павла Дворського, Остапа з шоу-балетом «Оскар».

Кульмінацією «…джерел…» став другий день, що підтвердила кількість людей, які приїхали послухати «Мандрів» та «Пікардійську терцію». І все було б чудово, та звідки не взялось дежавю цьогорічного «Підкаменя» і сцену з виконавцями (що вже казати про натовп відпочиваючих) матінка-природа взялась заливати трьохгодинним дощем. Проте рятувати намети і свої речі не кинувся ніхто, всі без вагань піддались «мокрим танцям».

Третього дня своїми піснями тішили Василь Зінкевич, Іван Попович, Ірина Федишин, дуети «Скриня» і «Ріка життя».

«Верхобуж – фестиваль контрастів. Тут зібрались люди всіх вікових категорій: від маленьких дітей, прогресивної молоді до поважних пенсіонерів. І дуже важливо, щоб він не став фестивалем-однорічкою, а розвивався», - поділився своїми враженнями Фома з гурту «Мандри».