категорії: музика репортаж

Ноу Кіпіш в голові

Яка різниця, був то суржик чи ідіш, адже після акустичного концерту ТНМК в клубі Бабуїн (25 квітня 2004 року) в голові настирливо крутилися два слова: НОУ КІПІШ. Навіть уві сні.

Взагалі-то, слово "хіпеш" на ідиші є "скандал", "гомін", тож добре, коли у голові він "ноу".
Але, як зазнають самі ТНМК, в тісному приміщенні клубу Бабуїн "Ноу кіпіш" перетворився на "Нау Кіпіш". В хорошому розумінні цього слова - такий собі веселий гармидер, в тісній компанії. Тіснитися почали вже біля входу - всі, хто приходив, несподівано натикалися на зачинені двері та купу знайомих облич перед входом - гуртувалися, бо було холодно. Врешті, двері було відчинено, вся вільна площина клюбу швидко була окупована. Довелося повзком пролізати до сцени, тримаючи в зубах фотоапарат та міцно вчіплятися в динамік, (щоб не знесло хвилею). Взагалі-то, біля сцени всілося (місцями навіть вляглося) багато бажаючих. Серед них були оператори, фоторепортери, Сашки Положинські (1 штука), дівчата, хлопці, діти...
Як було зазначено в релізі: "Стрибати на радість людям - здорово, але зіграти акустику - здоровіше"
Це не завадило трошки (в Бабуїні відносно низька стеля) пострибати та вже зовсім не трошки порадувати людей. Для участі в цій шляхетній справі були запрошені:
Патріарх українського блюзу Григорій Махно ("Second Breathe") - губна гармоніка;
Льопа Тарасич ("Схід Side") - фортепіано;
Салман Огли ("Мандри") - перкусія;
Олесь Журавчак - усілякі сопілки, дримба;
Слухачі мали щастя бути присутніми на саунд-чеку, що складався з 2 композицій:
Нумерно-числової ("2, 4, 8, 2" і т.д.) та харчової ("колбасочная-закусочная-сосісочная", далі за смаком). Саунд-чек плавно перейшов в традиційне заклики до Фагота вийти на сцену.
Почали з Ноу Кіпіш
Чуваки - перша пісня з україномовного репертуару групи, в акустичному варіанті видалася на відміну від звичної версії, ніжною та ліричною.
Раптово оголосили про припинення акустичної частини концерту та пообіцяли залабати "хард-кор"... і заспівали Вітер Надії.
Ексклюзивна версія О-ля-ля присвячувалася дітям гір взагалі і Сашку Положинському особисто.
Потім Мила, Тікаю (хронометрично, тобто саме "тІкаю"), Восени, Зачекай, Ретро, Хрум Хрум, ШоПопалоШоу, По барабану...
З нових, що мають увійти в майбутні альбоми Зроби Мені Хіп Хоп - 20 років потому виконана за участю патріарха українського блюзу, що розповідає про подальшу долю героїв пісні ЗМХХ, Марина, Та ти шо
Зворушлива промова Фагота, який не міг визначити, чи хотів би, щоб Іво Бобул почув одноіменну пісню. Не знаємо, як Іво Бобул, але публіку просто розірвало. Навіть вічно лежачий Положинський видавав божевільні танці.
Обіцяна абсолютно нова (слова та музика за словами Ділі, були складені 3 хвилини тому) пісня ПоRAPалося серце примусила підстрибнути з м\'якого місця всіх, хто прийшов "посидіти з нами".
Маленький хлопчик (за визначенням Фагота - "зірка концерту"), що окупував монітор, сідав, падав, зістрибував і навіть ковзався з того монітору мов з гірки.
Спокійна іДІЛічність концерту не завадила Ярику порвати 4 струни (невже рекорд?!). Поки він намагався полагодити робочий інструмент, Фоззі проводив повчальну бесіду з публікою:
Fozzey: це група Танок На Майдані Конго
ЧП (вона ж частина публіки): та ти шо?!
Fozzey: це Діля, він вміє грати на фортепіано...
ЧП: та ти шо?!
Fozzey: а це Фагот пригадує репертуар... а мене звуть Фоззі... Я... ГОНЮ!!!
ЧП(пожвавлено стікаючі слиною): САМОГОН!
А.Согомонов: ІК! (подумки: хто це мене згадує?)
Групу викликали "на біс", просто вимагали та виривали, викрикуючи замовлення (серед яких найчастіше чулося Вавілон та Бомбіні). Але співали Люба Люба, Ноу Кіпіш. Поки відновлювали постраждалі інструменти, Фоззі читав під ритмічне плескання, гру сопілки та тупотіння.
Ті, що виступали на сцені, в перервах між виступами пили за здоров'я тих, хто був під сценою, чому ті були дуже раді та пили за здоров'я тих, хто на сцені.
Отже всі були веселі задоволені і здорові, чому сприяла санепідемстанція, що тримала музикантів та інших митців 4 години під клубом.
Атмосфера в Бабуїні нагадувала гарну домашню вечірку. Ніякої охорони. Всі мирно сиділи-лежали-стрибали-їли-пили, там де хотіли. Був повний Кіпіш - і добре, коли він не в голові.