«Підкамінь-2011»: Про сонце, позитив і рубці

Традиційно «болотяний» фест пройшов цьогоріч сонячно й сухо.  Першого фестивального дня небо ледь просльозилося, однак найдрайвовіший та найшаленіший другий день «Підкаменя-2011» вже тішив ясним небом і спекою. Вишиванка, як завжди, залишається дрес-кодом «Підкаменя», однак було чимало фестивальників, одягнених у камуфляж, чорну готичну «форму» і навіть спортивні костюми. Словом, кожен мав змогу почуватися комфортно й затишно. Цьому затишку дуже сприяла гарна погода й чарівні краєвиди мальовничої місцевості. Велетенський камінь та монастир, як вічні охоронці села, стоять на сторожі на пагорбах. Букові ліси, простори полів та безкрає небо налаштовують на філософський настрій – тут неймовірно гарно. До слова, мета фестивалю – привернути увагу до відбудови громадським коштом пам’яток архітектури та популяризувати

українське – від сучасної фолькової пісні до національного одягу.

Тому фестиваль «Підкамінь» відвідує кожного року все більше поціновувачів всього українського, музикантів та ремісників. Ковалі, гончарі, майстрині вишиванок та прикрас – очі розбігалися від яскравих цяцьок. Мала та велика сцени збирали музикантів-професіоналів та аматорів. Сільські ради Бродівського району також представили свої колективи.

Три дні навколишні села не спали, адже меломанів розважали драйвові музики. Коли першого дня готична молодь чекала на «Тінь сонця», то другого дня хедлайнерами виступили всеукраїнські улюбленці «Гайдамаки». Третій день привабив більш старшу публіку.

Карпатські аЛЛігатори «КораЛЛі» відкривали трембітаннями другий концертний вечір. А вже пізно ввечері їхній енергетичний карпатський  фольк-фанк-рок переливався у ряди меломанів і повертався назад до музикантів потужними хвилями. Хлопці відіграли свій виступ настільки потужно, що розморена публіка просто таки підірвалася – шаленству не було меж! Самі музиканти віддали сцені стільки енергії, що після виступу просто не могли розмовляти і лише посміхалися в камери довгої черги охочих сфотографуватися з «КораЛЛями».

Козацькі рокери «Гайдамаки» вийшли на сцену аж після 1-ї години ночі. Проте дочекатися легендарних музикантів було найбільшим бажанням більшості підкамінських фестивальників. Неймовірно якісне звучання, відомі  улюблені пісні, які співало все поле прихильників гурту, харизма та голос Ярмоли – все це було вибуховою сумішшю позитиву! Ніч була прохолодною, та це зробило виступ лише якіснішим – нічна свіжість додавала сил і драйву як музикантам, так і публіці. Окрім улюблених «гайдамацьких» пісень подарували публіці подвійне виконання «Гей, Іване» – каверу на «Братів Гадюкіних», а ще сюрпризом для багатьох став кавер на «SystemofaDown», під час якого шанувальники шаленіли, витанцьовували й губили на полі волосся.

Виступ тривав півтори години і завершився в глибокій ночі, що вже плавно наближалася до ранку. Хоч які фонтани енергії не розхлюпались фестивальним полем, спати не хотілося. Звідусіль лунали пісні, веселощі, сміх. Ми й самі піднялися до «Кам’яного Велетня» зустрічати світанок, аж до світла співаючи улюблених пісень – від «Братів Гадюкіних» до Івасюка.

Чудова фестивальна ніч дала потужний заряд натхнення. Проте світанок зустрічав… пластиковим співочим полем. Товстезний шар пластику і скла – найсумніше, що залишається після більшості фестивалів. Пізніше волонтери прибрали всю фестивальну територію, однак опіки від таких ранкових «краєвидів» залишають рубці.