Прес-конференція: «Акція-натяк «2006 — рік української книжки в Україні»: перші здобутки і перспекти
У прес-конференції взяли участь: Оксана Забужко, Юрій Макаров, Максим Стріха, Ольга Герасим'юк, Віталій Шевченко, Віра Агеєва, Дмитро Стус
Модератором прес-коференції виступав Леонід Фінкельштейн, головний редактор видавництва «Факт», ініціатор акції. Після представлення присутніх, пан Фінкельштейн зазначив, що проведення даної акції є само по собі абсурдним, як проведення року французьких парфумів у Франції, чи ж року тоталітаризму в Росії. «Наша акція — це рух читачів, які підтримають, допоможуть, примусять посадовців виконувати свої обіцянки, які поки що залишаються лише обіцянками».
Потому Леонід Петрович зупинився на одному з напрямків акції, а саме, на створенні громадського об'єднання волонтерів української книжки. Пан Фінкельштейн переконаний, що немає людей, які не вміють читати українською, є ті, які не хочуть. І це не завжди їхня провина. Іноді це просто брак інформації.
Крім того, на сьогодні Україна має ще одну проблему. Це — смітник російської попси на нашому книжковому ринку. Багато урядовців і вчора, і сьогодні обіцяють, що щось із цим робитимуть. Протягом останніх часів було багато зроблено для того, щоб знищити українську книжку. І єдине, що можна зробити зараз — це діяти не зверху, а знизу. Створити сприятливі умови для тих, хто хоче працювати на україномовну літературу. Щоб нарешті позбутися того комплексу меншовартості, коли почесними гостями будь-якого заходу є іноземці, і це є престижним в Україні. В нас є письменники, якими можна пишатися.
Пан Леонід зазначив, що в рамках акції існує ідея створення «Об'єднання видавців української книжки». Щоб нарешті мати можливість видавати книжки потрібні, а не відмивати гроші можновладців. «В решті-решт, я найняв владу на роботу, і не я на неї повинен працювати, а вона на мене».
Леонід Петрович також оголосив про створення нового часопису, в якому вестимуться розмови не тільки про літературу, критику, белетристику тощо, йдеться й про об'єднання інтелігенції й середнього класу.
Наступним до слова був запрошений пан Віталій Шевченко. Свій виступив пан Віталій почав зі слів: «Я — волонтер!» і пошуткував, що після прес-конференції з залу мають вийти тільки волонтери, інші ж залишаться для подальшої розмови. За словами пана Віталія, багато проблем в нас через те, що ми живемо країні, де всі люблять українську книжку й іноді важко зрозуміти, кому ж вірити. Особисто пан Віталій у цьому питанні довіряє пану Фінкельштейну, з яким 35 років тому був однополчанином и свою першу книжку видав саме у видавництві «Факт», головним редактором якого є Леонід Фінкельштейн.
В. Шевченко: «Сьогодні зібралося таке товариство, що ця справа просто приречена на успіх. Крім того, усі, хто розчарувався в політиці, має можливість компенсувати це в питаннях культури. Нарешті, влада вже не заважає».
Пан Віталій також зазначив, що одним з основних завдань на сьогодні має стати розширення території культури. Поступово на телебаченні й радіо вже почалася розбудова культурного простору, але дуже прикро, що це почалося не з книжки. Адже це те мірило, на яке потрібно орієнтуватися.
Віра Агеєва почала свій виступ з того, що все, що відбувається (тобто, дії в рамках акції) свідчить про нову якість самого процесу. Всі, хто робив щось раніше, робили це по-модерністськи: палили рукописи, готували законопроекти. Сьогодні українські видавці переходять до євро постмодерністської тактики. Тож ця акція має бути результативною. Віра Павлівна звернулася до журналістів із закликом почати нарешті писати про українські книжки. Адже сьогодні купують набагато більше книжок, а отже їх читають, відповідно є інтерес до цієї теми.
«Я не дуже охоче даю інтерв'ю, це справді так. Чому ? Бо в нас існує феномен мас-медіально розкрученої людини. І абсолютно не важливо, що та людина говорить. Тож моє інтерв'ю нічим не відрізнятиметься від інтерв'ю з Русланою, чи то Вакарчуком, чи то, не дай Боже, Шуфричем. На жаль, наші журналісти зовсім не читають книжок. Вони є жертвами фатальної безкнижності нації, в Україні немає публічного дискурсу навколо книжки. Є певний культурний споживчий кошик, до якого входять Муракамі, Акунін тощо, але не входять Підмогильний, Леся Українка, не кажучи про сучасників » — Оксана Забужко.
Пані Оксана вважає цю акцію дуже важливою, бо в нас на очах відбувається спроба об'єднання небайдужих людей на громадських засадах. Загальновідомою істино є те, що немає нації без культури. «І, можливо, ми є свідками створення першої в Україні справжньої політичної партії. Бо ж це рух знизу, а не рух навколо персоналії. Це реально — партія української книжки, давайте лише не давати владі її очолити. Коли нас багато, нас дійсно не подолати», — впевнена пані Забужко. Першим внеском у акцію пані Оксана вважає вихід її книжки "Let my people go», від гонорару за яку вона відмовилася, аби книжка була доступнішою для читачів.
Ольга Герасим'юк мусила визнати, що дуже важко зараз знайти людей, які б підтримали книжку. Як менеджер телеканалу, вона розуміє, що коли канал комерційний, то пріоритетними є закони ринку й конкурентоспроможності. Та канал «1+1» все одно постійно намагається заповнити культурну нішу, запрошуючи до себе письменників, літераторів тощо.
Пані Ольга переконана, що про це треба говорити, Це має свій особливий сенс, це є ознакою громадянського суспільства. Але, як людина оптимістична, пані Ольга за те, щоб це був веселий рух не розчарованих людей.
Дмитро Стус віддав належне Леонідові Фінкельштейну за те, що саме він запропонував зробити процес відродження української книжки системою.
Максим Стріха відзначив, що у світі будь-який бізнес тримається на рекламі. Є й реклама книжкової продукції. Законодавство багатьох країн зобов'язує періодичні видання мати книжкову колонку. «Але все-таки добре, що цей рух йде знизу. Не люблю я нашу політичну еліту», — зазначив пан Стріха.
Почесними гостями цього заходу стали пані Галина Дольник з Одеси, зусиллями якої у рамках акції «2006—рік української книжки в Україні», було розпочато акцію «Українська книжка на Молдованці», яка вже має певні результати, а саме, відкриття української книгарні на Молдованці. Також на прес-коференції була присутня голова правління кредитної спілки «Полтава—взаємодопомога». Ця установа пропонує кожному пересічному читачеві з Полтави та області кредит на закупівлю українських книжок.
За браком часу, питання журналісти ставили учасникам прес-коференції у приватних розмовах.