Презентація нової книжки Ярослави Литвин в наметі

Якої презентації для своєї книжки хоче будь-який письменник? Не будучи письменником, усе ж спробую відповісти. По-перше, вона має бути незвична і оригінальна, а по-друге – на неї має прийти якомога більше людей. У плани Ярослави Литвин, яка 24 жовтня представила свою нову книжку «Пухнаста» друге, здається, навіть не входило; зате оригінальності молодій авторці не займати, як переконливо довела ця неформатна презентація.

Захід відбувся у невеликому й затишному дворику біля входу до художньої галереї, що на вулиці Басейна, де Ярослава працює. Прямо там було створено такий собі маленький світ, цілий мікрокосм на площі 10 квадратних метрів: по асфальту простягнулась намальована крейдою річечка, яка, як і належить, витікала з джерельця і впадала в море. Поруч з річечкою вигадливі руки подомальовували: жабку, бузька, коханців, туалет, водоспадик, і далі в такому ж дусі. Паркан поруч прикрасили табличкою «Гори», з іншого боку – табличкою «Ліс». Просто під цим «лісом» було розбито справжнісінький намет. Доповнювали цю картину ще й колоритні музики з тамтамами і якоюсь велетенською трембітою (хтось казав, що вона називається «продіджі»). Саме в такому незвичному візуально-звуковому оформленні й відбулася презентація.

Хоча презентацією в традиційному розумінні слова це було важко назвати. Ярослава не робила широкого розголосу події, тому на захід завітали кільканадцять її друзів, пару журналістів і її видавці з «Нори-друк». Зважаючи на атмосферу, вся презентація перетворилася на невимушене і приємне неформальне спілкування з люб’язно підготовленими організаторкою напоями та їдлом. Вся офіційна частина звелася до двадцяти хвилин. Спочатку авторка «Пухнастої» розповіла пару цікавих історій зі створення роману (наприклад, про Івасика – хлопчину, якого вона вигадала й описала в книжці, а потім зустріла в реальному житті). Потім на численні прохання присутньої громадськості Ярослава прочитала декілька уривків із нового твору, зручно вмостившись біля намету.

Це, власне, і все. Ніби й негусто, але, як уже зазначалося, письменниця й не планувала проводити гучний захід або хоча би трохи помітний. Її метою було – оригінальна презентація, трохи близьких людей, хороша атмосфера, просте спілкування. Не можу нічого сказати про книжку, бо не читав, але принаймні представлення цієї книжки було здійснене на хорошому рівні – незвичайно і водночас дуже приємно. А це вже немало.

Фото: Микола Казаков