«Серебряная свадьба» розповіли про справи сердечні

20 березня у клубі Sullivan Room білоруський кабаре-бенд «Серебряная свадьба» презентував новий альбом «Сердечная мускулатура». «Ну кабаре, – думалося під час тупцювання під сценою в очікуванні на початок концерту, – ну панталони і контрабас, що тут може бути дивовижного». А потім на сцену вийшли Бенька та її команда, і почалося щось неймовірне.

Власне, новий альбом являє собою лекцію про будову людського серця – серця великого, здатного на сумувати й радіти, серця, що накопичує життєвий досвід і намагається якось з ним впоратись. Кожна пісня починалася притчею-передісторією на сердечну (іноді – серцеву) тематику і супроводжувалася відповідним відеорядом.

Артисти співали, танцювали, грали на всьому, що могло видавати хоч якийсь звук, – починаючи від укулеле і закінчуючи гумовою пташечкою та підтяжками – і грали просто так: кожна пісня була не менше, ніж окремою серйозною театральною постановкою – з реквізитом, костюмами, Образом і кульмінацією. Тож ми, глядачі, сповна переживали всю трагічність моменту на словах «Зачем ты вымыл чашку петри, влюбленных смыв струей воды?» в пісні про двох закоханих мікробів і пройнялися глибоким співчуттям до головної героїні композиції «Малобюджетная любовь» – вже надто відчайдушно розмахувала Бенька пральною дошкою. Що вже казати про «Я Луна» з ефектним шматування декорацій і «пісню про справжніх жінок – русалок», під час виконання якої солістка кабаре-бенду озброїлася справжнісіньким-таки риб’ячим хвостом. Не обійшлося навіть без лялькового театру: Зюблика і Воробушка, героїв нового альбому, глядачі могли побачити на власні очі.

Видовища не лишилися без хліба: спочатку гурт всіх пригощав вином, а на «Rum aus Jamaika» залою пішла пляшка з ромом. А для того, щоб відчути запах Нового року і на кілька хвилин повернутися в дитинство, глядачі під особливу пісню слухняно чистив мандаринки, які Бенька розкидала прямо зі сцени.

Перша частина була повністю присвячена новому альбому, зате другу частину, після антракту, «Серебряная свадьба» відвела під старі хіти. Загалом гурт грав добрих три години. Перед початком концерту адміністратор бенду наголосила, що присутні зібралися на історичну подію, адже це – останній концерт кабаре-бенду перед дворічною перервою. Тож прощання виявилось сумнішим, ніж зазвичай: Бенька ховалася за подарованими квітами і навіть пустила сльозу, а Sullivan Room аплодував і просив вертатися якомога швидше.