Шевченкоманія у Києві

 У Мистецькому Арсеналі 27 лютого з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка почалась виставка «ШЕВЧЕНКО/MANIA/». Як повідомляє офіційний сайт закладу artarsenal.in.ua, експозиція представляє «понад 50 художніх творів Т.Г. Шевченка з колекції Національного музею Тараса Шевченка». Серед них – акварелі та офорти 1830 – 1850-х років і серія малюнків Шевченка, які досі не були представлені широкому загалу.

Генеральний директор культурного комплексу Наталія Заболотна у своєму зверненні до відвідувачів зауважила, що «проект … нікого не залишить байдужим і зробить Шевченка ближчим, попри численні міфологеми, інтерпретації та ідеологічні інсинуації».

У п’ятницю вдень людей ще мало, на вихідні очікується більше. Перша зала чарує сумішшю ароматів дерева і випічки. Походження останнього розумієш, коли бачищ у дальньому кінці зали кафе. Ще до початку огляду експозиції можна випити кави або чаю зі смаколиками.

 З наступної зали на розслабленого від приємних ароматів глядача дивляться 45 Шевченків (пригадується поп-арт Енді Ворхола). Вони, як у дитячому ребусі «Чи однакові ці малюнки?», на перший погляд видаються однаковісінькими. Як виявилось насправді, ви, напевно, здогадались.

Це картини художника Федора Кучера, який у свої 94 роки до 200 річниці від дня народження поета заповзявся написати 200 його портретів. Частину митець подарував Мистецькому Арсеналу.

Високі стелі. Античні колони. Панно розміром 50*5 метрів. Третя зала різнопланова та найемоційніша.

 Все праве крило займає панно «Ліс», його автори – Соломія Савчук та Альона Соломадіна.. У його створенні використано офорт Тараса Шевченка «Вечір в Альбано поблизу Рима (Ліс)». «Містична атмосфера дикого лісу налаштовує глядача на роздуми про глибинне коріння мистецтва…,» – читаємо в описі поряд. З цим легко погоджуєшся, особливо коли чуєш на тлі медитативні, трансцендентні мелодії, що віддала нагадують церковний хоровий спів. Ними бринить весь простір зали. Справді, атмосфера налаштовує на самозаглиблення…

З іншого боку зали з 45 екранів телевізорів різні люди одночасно читають поезії Тараса Григоровича. Всі вони є учасниками проекту «Наш Шевченко». Його ідея належить Сергієві Проскурні. Усі відео можна переглянути на сайті nashshevchenko.in.ua. У миготінні облич відомих і невідомих, старих і молодих людей (до 9 березня 2014 року їх буде 365) впізнаємо Андрія Середу, Олега Скрипку, Ірену Карпу, Сашка Положинського та інших. Серед них і Сергій Нігоян... Уривки шевченківських поезій зливаються у єдину симфонію, що відлунює крізь товщу вічності… Трохи далі на окремому моніторі повторюється запис, на якому Сергій Нігоян читає «Кавказ». Сльози стримувати важко. 

У цьому ж приміщенні представлена колекція поштівок на шевченківську тематику з авторських колекцій.

У залі № 4 (якщо говорити умовно) основні принади – Шевченків одяг та інші особисті речі. Праворуч – фотографії поета у модних на той час вбраннях, ліворуч – Тарас Григорович у повний зріст в народному строї – добре відомий кожух і смушева шапка. Поряд сенсорні монітори з фотокопіями рукописів та картин. На першому – «Захалявна книжечка», прижиттєві видання «Кобзаря», оригінальні тексти «Кавказу», «І мертвим і живим…» тощо. На другому – пейзажі та портрети роботи Шевченка, виконані олійними фарбами та аквареллю . Зображення можна наближати, на картинах легко побачити усі штрихи, тріщинки і ледь помітні Шевченкові автографи, від цього захоплює дух.

Про останню оглядову залу склалося стійке враження: охоронців більше, ніж глядачів. На вході оголошення: «Експозиція під сигналізацією». Тому, секрет такої кількості охоронців лишився нерозгаданим. Спишемо це на великі розміри  приміщення.

Ця частина виставки присвячена художній спадщині Тараса Шевченка. Це офорти, малюнки олівцем та аквареллю, як от «Вірсавія», «Приятелі», «Портрет Ликери Полусмакової». Якщо уважно розглядати кожну картину і читати їхні описи, у залі можна пробути більше години.

Якщо пройти в кінець приміщення і повернути праворуч, можна вийти до частини комплексу, присвяченої дітям. Там є кімнати дитячої творчості, поряд з якими виставлені малюнки на шевченківську тематику.

Вся експозиція, ясна річ, не більша, ніж у Національному музеї Тараса Шевченка. Концепція виставки – не осягнути всього Шевченка, а показати генія по-новому. В основу покладена ідея доступності і легкості – наближай картини, читай Шевченкові чернетки, фотографуй, залишай послання на Стіні пророка, думай. Тут не нагримає наглядачка. Ти тут вільний.

Якщо колекцію музею Шевченка у Каневі порівняти з науковою монографією, то експозиція в Мистецькому Арсеналі – це есе, яке може дописувати кожен. Виставка завершується 10 травня 2014 року, але наші роздуми про мистецтво і внутрішні діалоги з генієм не мають кінцевої дати.

Дар’я Кучеренко