шNU-rock 7: успіх шикарний, та чи не останній?

15 липня Чернівці знову перетворилися на Мекку для прихильників традиційного панк-року. Адже, саме цього числа відбувся вже сьомий за ліком фестиваль шNU-rock. Дійство, започатковане 2006 року групою місцевих ентузіастів, кістяком яких є музиканти гурту "Серцевий Напад", щомісяця радує меломанів новою порцією якісного саунду, не лише вітчизняного, а й західного зразку. На відміну від минулого фестивалю, на цей раз гуртів стало ще більше – аж дванадцять. Хедлайнерами в такому різноманітті виступали два культових ска-панк бенди – росіяни Plush Fish та французи P.O. Box.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Василь Танащук

Концерт традиційно розпочинали молоді місцеві гурти. І, варто зазначити, кожен з них сподобався, зокрема власним підходом і відчуттям музики. І DaБлин! і The Cobandz, не дивлячись на суттєві відмінності в звучанні (Більш мелодійні та ритмічні у перших, і більш грубі та антисоціальні у других), з завданням по „розпалу” публіки справилися пречудово.

Наступними на сцену вийшли херсонці з SHo’es Company, і почали доводити публіку до екстазу. Skate-punk в їхньому виконанні був настільки “в тему”, що перед очима почали пробігати картинки радісного і безтурботного дитинства, з першим пивом та 5 гривневими сейшнами. Оклигати від такого стану допомогли, Стрінги!, що першими зуміли підштовхнути публіку на рух – під сценою потихеньку розпочалося пого та слем.

Який тільки підсилився під важкі фанкові ритми франківців Інший Світ. Один з самих дивних і незвичайних гуртів на альтернативній українській авансцені, і цього разу тримав своє реноме, зачаровуючи зриваючи слухачів з місць і пускаючи їх в безперервний рух.

В залу і під сцену почав вже багацько підтягуватися люд, так, що молодих київських панків Нема Питань зустрічало вже ледь не половина Чернівців. І, зустріли, варто сказати, приязно – легкий поп-панк особливо не напрягав вуха і підтримував загальний позитив.

А ось під сцену почали один за одним виходити шанувальники Уъюта – хлопці сурового вигляду в марочному одягу, переважно з секунд-хенду. Та по одягу лише зустрічають, і те шалене пого, яким супроводжувався хай і не дуже довгий виступ одної з легенд київської ска-панк сцени, може позаздрити більшість столичних вечірок.

На вихід наступного виконавця вся зала різко встала на ноги. Адже на сцені були вже місцеві панк-патріархи – „Пестициди”. Цього разу, слава Богу, ніяких сумних звісток виступ гурту не приніс, а виступ хлопців ще раз показав, що в гурті ведеться серйозна робота над собою – всі погрішності минулого фестивалю, як „корова язиком злизала”.

Додали в майстерності і давно не чуті „Їжаки Сміються”. Херсонські хлопці досить таки якісно переробили власний матеріал, додавши до нього елементи rasta-way та фанку. Але найбільше емоцій у люду викликали, все-таки, старі пісні „Їжаків”, бо, лише з візуальних спостережень, було помітно, що на них виросло далеко не одне покоління.

А далі настав час і самих організаторів – гурту „Серцевий Напад”. Варто сказати, що хлопці виглядали набагато зігранішими і впевненішими, ніж минулого разу – програма вийшла м’якою і без збоїв, а сюрпризом для шанувальників гурту стали трохи нові, але не менш цікаві аранжування пісень.

Так, поволі, фестиваль і добіг до своїх хедлайнерів. Першими чернівецьку публіку вітали росіяни з Plush Fish, доводячи її до масового божевілля, результатом якого став багатолюдний слем під сценою і масові танці по всім закуткам зали. Відігравши програму, гурт поступився місцем запальним французам P.O. Box. Цікавий мікс з традиційного ска-панку та хардкору, приперчений підривним вокалом та антисоціальними текстами, відразу прийшовся до смаку місцевій публіці і став достойним закінченням прекрасного вечора. Але музичний успіх – не означає успіх організаційний.

Нажаль, фестиваль не зумів повністю окупити всі затрати і зусилля організаторів, тому поки його доля залишається невідомою. Як повідомив нашому порталу один з організаторів дійства, а по сумісництву – музикант гурту „Серцевий Напад”, Мітрій: „Наразі фестиваль вийшов на пік своїх можливостей, але нам, як людям амбітним, хочеться більше. А для того у нас поки відсутні шляхи фінансування – підіймати ціну за вхід не має сенсу, адже від пугнемо всю потенційну публіку, а значить зіпсуємо атмосферу, над якою працювали впродовж року. Тож поки ми збираємося відправити фестиваль у „відпустку”, а самі зайнятися пошуками спонсорів та меценатів. Враховуючи те, що наш фестиваль вже має яке-ніяке ім'я і унікальну атмосферу, сподіваюся, що небайдужі люди відгукнуться і допоможуть”.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Василь Танащук